Рух Назаретських Родин (РНР) є міжнародним християнським рухом апостольства родин. Його метою є освячення учасників Руху через глибше життя Євангелієм, тобто намагання жити у повсякчасній єдності з Христом.
Ініціатор і засновник РНР – профессор Академії Католицького Богослов`я о. Тадеуш Дайчер (1931р.). Разом з о. Андрієм Бучелем (1951-1994) і групою мирян він створив в 1985 р. у Варшаві першу євангельську спільноту, яка дала початок Рухові. За декілька років РНР поширився і тепер існує в десятках країн на всіх континентах.
Незважаючи на міжнародний характер, Рух функціонує, опираючись на єпархіальну структуру, підкреслюючи тим самим зв`язок з місцевою Церквою. В єпархіях ним опікуються священики-керівники, призначені єпископами. Члени Руху зустрічаються в малих парафіяльних або спеціальних спільнотах, наприклад, дитячих, молодіжних, студентських, молодих подружжів, лікарів, в`язнів тощо. Спільнотами керують мирські активісти, тісно співпрацюючи зі священиками в усьому обсязі духовних справ. Рух прагне виховувати стиль життя своїх членів, завдяки якому ідеали християнської родини стали б близькими і зрозумілими сучасній людині. Тому апостольська місія членів Руху спрямована передусім на особистий шлях до святості, далі – на євангелізацію сім`ї, і тоді – також і найближчого парафіяльного середовища.
В основі духовності РНР лежить Євангеліє, принципи якого як найповніше втілюються за прикладом Христа в житті, в поведінці і в мисленні. Фундаментальним принципом Руху є прямування до єдності з Христом-Спасителем. Єдність ця означає: любити Бога і людей любов`ю Христа. В РНР особливим чином наголошується на необхідність наслідувати Ісуса в Його вбогості і смиренності (духовність Назарету).
Дорога до святості, започаткована в Русі, опирається на духовності св. Йоана від Хреста, св. Терези з Авіля, св. Терези від Дитятка Ісус і св. Максиміліана Кольбе.
Особливою рисою духовності РНР є культ Пресвятої Діви Марії, який набуває як христоцентричного, так і еклезіального характеру. Матір Божа є для членів Руху як Матір’ю Господа Ісуса, так і Матір`ю Церкви, тому вони віддаються під Її покровительство на взірець Апостола Йоана.
Поглиблення внутрішнього життя, окрім індивідуальної праці над собою, часто вимагає співпраці зі священиком, яка здійснюється в духовних розмовах, таїнстві сповіді, а коли є така потреба – в постійній сповіді чи духовному наставництві. Ідеалом християнського життя для всіх членів РНР є святе Сімейство з Назарету.
Важливе значення для членів Руху, і не тільки для них, має написана його засновником книжка "Роздуми про віру". Ця праця о. Тадеуша Дайчера є оригінальним поглядом на християнське життя з точки зору теології духовності. Видана вперше в 1992 р., вона за короткий час стала надзвичайно популярною – в Польщі вона перевидавалась шість разів протягом тільки перших двох років, нині з`явилось її дев`яте видання. Дуже швидко з’явилися численні переклади, завдяки чому ця книжка є тепер на видавничих ринках багатьох країн і видається сотнями тисяч примірників багатьма мовами світу: іспанською (в Мексиці, Іспанії і Колумбії), французькою, англійською, російською, італійською, каталонською, португальською, українською, литовською, голландською, ірландською, угорською, словацькою, латвійською, румунською, арабською, хорватською і болгарською. Готуються переклади німецькою, шведською, норвезькою, корейською, китайською і в`єтнамською.
Думки на тему віри, молитви і практики внутрішнього життя, які знаходимо в книжці, виникли з багаторічної практики духовного наставництва великої кількості осіб. "Роздуми про віру" – це ніби продовження того батьківського товаришування з особами, які прагнуть жити глибиною Бога в їхньому щоденному житті. Мова книжки захоплює увагу – вона далека від того, до чого ми звикли, близька життю, проста, чітка і зрозуміла. Автор зрозумілими для сучасної людини словами заохочує до повноти віри, пробуджує тугу за відчуттям Бога і описує дорогу, якою можна йти до святості. Тому можемо сказати, що ця книжка вливається в течію сучасних відповідей на заклик Святішого Отця до нової євангелізації.
Думки і положення, вміщені в "Роздумах про віру", отримують свій подальший розвиток, а, разом з тим, конкретизуються відповідно до тих чи інших потреб реального життя, в тематичних формаційних зошитах. Вони також перекладаються різними мовами і служать доброю допомогою тим, хто у повсякденності прагне жити згідно з засадами Євангелія.
З практики праці спільнот РНР
Лінія розвитку Руху Назаретських Родин розпочинається з невеликої групи мирян, котрі шукають контакту зі священиком, який міг би допомогти їм у вирішенні духовних проблем, коли бажають прямувати до святості. Саме прагнення святості в щоденному житті можна назвати провідною думкою Руху.
Розвиток внутрішнього життя людини вимагає постійної співпраці зі священиком, допомога якого набирає в РНР форми духовного наставництва.
Найповнішим взірцем дороги до святості є Діва Марія, тому особливе значення для назаретських родин має наслідування Її прихованого життя у Святому Сімействі в Назареті.
Члени Руху звертаються особливим способом до Євхаристії, в якій знаходять джерело істинно християнського життя. Щоразу глибше вникнення, чим є Пресвята Жертва, веде до повнішої і, по можливості, щоденної в ній участі та постійного духовного єднання з нею.
Особиста молитва учасника Руху опирається в основному на Біблію; згодом вона приймає нелегку форму щоденної медитації Божого Слова.
Оскільки для розвитку внутрішнього життя потрібне відповідне середовище, для його формування при парафіях створюються спільноти РНР. Вони зміцнюють узи любові та єдності між членами Руху, щоб будучи "маленькою”, з’єднуватися з життям усієї Церкви, беручи активну участь у справах своєї парафії.
Рух Назаретських Родин є рухом універсальним – хоча основна увага в ньому приділяється формуванню християнських засад в родинах, в ньому є місце також і для осіб самотніх, молоді, дітей, священиків. Кожний, кому близька духовність, яку Рух пропонує, може без обмежень взяти в ньому участь. Спільнота є місцем зустрічі як тих, хто вже знайшов Бога, так і тих, хто, загубившись в сум’ятті цього світу, тільки розпочав шукати Його. Важливим є тільки одне – прагнення живої зустрічі з Богом та Його милосердям.
