Ця історія сталася в УПК (Університет Південної Каліфорнії). В цьому університеті працював професор, який був глибоко переконаним атеїстом. Його основною ціллю було доказати класові протягом одного семестру що Бога не існує. На парах студенти боялись перечити йому через його бездоганну логіку. І в кінці кожного семестру він питав у 300 студентів "Якщо тут є ті хто вірить в Бога, встаньте!" але за 20 років ніхто ніразу не встав, бо вони знали що він потім зробить, він скаже "Тому, що всі хто вірить в Бога – дурні, бо якщо був би Бог він би не дозволив цьому куску крейди впасти на підлогу і розбитися, таке просте завдання щоб доказати що Він Бог, але він не може зробити цього ". Кожного року він впускав крейду в аудиторії і крейда розбивалася на сотні кусків і всі студенти не могли нічого зробити як тільки дивитися і більшість студентів думали, що Бога не існує. Звісно було багато християн в цих групах, але за 20 років ніхто не насмілився піднятись.

     Тим не менше в той університет поступив абітурієнт, який був християнином, і він чув історії про цього професора. Для його диплому йому було необхідно відвідувати уроки цього професора і він боявся, але під час цього семестру три місяці поспіль він молився кожного ранку, щоб у нього було достатньо сміливості не дивлячись на те, що скаже професор або подумають однокурсники, нічого що вони можуть сказати не поколивало б його віру … він сподівався.

     І ОСЬ НАСТАВ ЦЕЙ ДЕНЬ. Професор сказав "Якщо тут ще є  тіхто вірить в Бога, встаньте" професор і 300 студентів вирячились на нього, коли він встав зі свого місця в кінці класу і професор прокричав "ТИ – ДУРЕНЬ, якби Бог існував він би не позволив розбитися цьому куску крейди коли він впаде на підлогу" професор пустив крейду, але вона прослизнула через манжети, скотилась по штанці, на черевик і коли вона досягла землі, то просто відкотилася в сторону і не розбилася, у професора відвисла щелепа, коли він подивився на крейду, потім на юнака і вибіг з аудиторії, а юнак який стояв весь час пройшов у перед і ділився своєю вірою в Бога протягом 30 хвилин. І з 300 студеньтів ніхто не пішов, а усі залишилися слухати його про Божу любов до них і про його силу через Ісуса.

     Я вважаю що ми повинні бути як той студент, не боятися нікого, а йти по життєвій дорозі з Богом і перечити тому хто говорить проти Бога.

                                                                                   Володя Кушлик

                                                                                                                    Спільнота РНР