ВИКОНАННЯ ОБІТНИЦІ

Через п'ятдесят днів після свого воскресіння Ісус сповнив свою обітницю: послав з неба Святого Духа на своїх учнів, які в той час перебували на молитві з Його матір'ю Марією.

"А як настав день П'ятдесятниці, всі вони були вкупі на тому самому місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з 'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти " (Ді 2, 1-4).

Ісус виконує те, що обіцяв. Він не дозволить, аби не сповнилась одна з Його обітниць.

П'ятдесятниця була не чимсь іншим, як Христом прославленим, сповненим Святого Духа.

Таким обильним і щедрим був дар Духа, що й сам Ісус назвав його " хрищенням в Дусі Святім ".

Христити (бабтізеін) — означає занурювати. Хри­щення у Святому Дусі в день П'ятдесятниці було повнотою Святого Духа, який зійшов на апостолів. Вилиття Святого Духа, що Його прийняли апостоли, було повним.

Хрищення в Святому Дусі змінило цілковито усе для них.

а) Пізнати особу й місію Ісуса

Святий Дух їм об'явив, хто був Ісус, та показав їм правдивий вимір спасіння, для якого Отець послав їх, навчив розуміти глибоке значення, яке мають слова Учителя. Допровадив їх до повної істини: досконалого пізнання Правди Христа Ісуса, тобто, що Ісус є Правда й Життя (Ів 15, 26; 16, 13).

б) Перетворив їхні серця

Вилиття Святого Духа змінило їхні серця з каміння на серця тілесні: дав їм серце Ісуса (Ді 4, 32). Учні почали відчувати все, як Христос. Відтоді Ісус жив у них присутністю свого Духа.

в)  Ісус — осередок життя

Апостоли вже не бажали, аби їм служили, а слу­жити; не щоб їх любили, а любити; не щоб їх розуміли, а зрозуміти. В той спосіб усвідомлювали собі істину слів Ісуса, який сказав: "Більше щастя — давати, ніж брати " (Ді 20, 35).

г) Свідчення словом

Того самого ранку Петро в імені усієї спільноти і трихвилинною проповіддю навернув три тисячі осіб. Це Святий Дух так перетворив цих людей.

Почали відчувати нову силу, силу, дану від Виш­нього, яка давала можливість їм говорити іншими мовами, зціляти недужих, воскрешати померлих. Це очевидні вияви присутності Христа Спасителя поміж ними (Ді 4, 30-31).

ґ) Народження Церкви

Плодом Хрищення Святого Духа було також народ­ження Церкви — спільноти віруючих в Ісуса Христа. Святий Дух не є тільки душею, рушієм Церкви, Він — її творець. Тільки ті, що мають Духа Христа, можуть належати до неї. Церква Ісуса оживлена тільки одним єдиним Духом, Духом Ісуса, що є Духом Святим. Поєднане життя, гармонія, мир і любов, які пану­вали поміж апостолами, були до такої міри новими й захоплюючими, що запрошували усіх жити так само. "Дивіться, як вони любляться ", — говорили язичники, коли бачили християн, сповнених любов'ю Святого Духа.

Не було між ними потребуючих, бо ніхто не вважав матеріальні речі своїми, а послуговувались ними усі брати. Проте добра цього світу були розподілені й роздавані по-християнськи, тобто служили найбільш потребуючим (Ді 2, 44).

Прихід Святого Духа започаткував нову еру в житті людства — еру сили Божої, ласки, поклоніння у Дусі й Правді.

д) Прославлення Бога

Від тієї хвилини люди почали дякувати Богові завжди й скрізь. У в'язницях співали псалми. Якщо бичували і переслідували їх, теж дякували Богові. Якщо голодували — славили Господа. Завжди були сповнені життєрадістю Святого Духа, навіть під час недуг та страждань — раділи. На все вистачало їм благодаті Господньої. Усе вважали непотребом у порівнянні з пізнанням і любов'ю Господа Ісуса.

пропозиція на зустріч молодіжних спільнот РНР

" прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи - відпустяться їм ”

тема:  Дух Святий – допомагає пробачити… 

активізуючий засіб (здебільшого - для молодшої молоді):

            розділіться на дві групи; у кожній – порозмовляйте та нfпишіть:

яких дарів найбільше очікуєте від Святого Духа – з приводу Великого Його Свята?

            порівняйте те, що написали…

            тепер прочитайте тему та цитату з Євангелія…

духовний коментар:            

Що ж це таке, прощення? Що тут відбува­ється? Провина є дійсністю, об'єктивною силою, вона призводить до руйнування, яке слід подолати. Тому прощення має бути більшим за ігнорування, просте бажання забути. Провину треба проаналізувати, зці­лити і тільки так подолати.

Прощення дещо коштує — насамперед тому, хто прощає: він мусить подолати заподіяне йому зло в собі, всередині себе немовби спалити і при цьому самого себе оновити, залучаю­чи у цей процес перетворення, внутрішніх очищень і іншу особу, винну, так що обоє шляхом страждань і перемоги над злом стають новими.         (Бенедикт ХVІ, Ісус з Назарету)

Прощен­ня - це певна вершина християнської молитви: дар молитви може бути прийнятий лише серцем, яке узгіднене з Божим спів­чуттям. Прощення свідчить також про те, що в нашому світі любов сильніша від гріха.

Зрушені Свя­тим Духом і любов'ю, ми згодом можемо відкривати самих себе і інших на благодаті, потрібні як для нашого освячення, для росту благодаті і любові, а також на прийняття земних благ, як здоров'я, приязнь. Ці благодаті і ці блага є предметом хрис­тиянської молитви.

Мова ж іде про нашу живу участь у святості, милосерді і любові нашого Бога, яка лине «з глибини серця». Лише Дух, Яким «ми живемо» (Гал 5, 25), здатний зробити «нашими» ті самі устремління, які були у Христі Ісусі. Таким чином стає можливою єдність прощення, коли «ми прощаємо один одному, як Бог у Христі нам простив» (Еф. 4, 32).

Діти, своєю чергою, сприяють зростанню своїх батьків у святості. Усі разом щиро пробачають одне одному образи, сварки, несправедливості і занедбання обов'язків. До цього спонукає взаємна любов. Цього вимагає і любов Христова.          (З бюлетнів західних дієцезій РНР)

пропозиції запитань для бесіди: