Світ з притаманним йому різноманіттям проявів зла й чимала духовна плутанина, яка панує в наших серцях, нерідко зводять нас на манівці, скеровують на стежки зла, морального безладу й згуби. Коли відчуваємо моральний неспокій і не знаємо, в який бік рухатися, можна помолитися словами п’ятдесятого псалма.

Спочатку псалом запрошує замислитися над такими запитаннями: «Чи я правильно сприймаю Бога, тобто чи ношу в собі правильний, відповідний образ Бога?», «Чи справді мій Бог – це той Бог, який постає перед нами в перших віршах цього псалма, як Господь, що обдаровує, проявляє милосердя й благодать, любить?» Ці запитання надзвичайно важливі. Бо якщо ми маємо неправильне уявлення про Бога, невідповідно сприйматимемо Його, то також не зможемо сформувати правильного погляду на самих себе й інших людей. Неправильний погляд на Бога впливає на невідповідне, хибне сприйняття самого себе й інших. У зв’язку з цим, можна молитися в дусі вищерозглянутого псалма: «Боже, обдаруй мене своєю благодаттю, змилуйся наді мною,адже Твоя любов до людини й до мене безмежна; у своїй безмірній милості зітри всі неправильні уявлення про Тебе, які ношу у своєму серці».

Можемо  поставити собі таке запитання: «Якщо в мені є хибний образ Бога, то чи не притаманний мені й неправильний погляд на іншу людину?» Якщо виявиться, що це так, то мусимо подумати над тим, як цей образ змінити, виправити. Замість того, щоб звинувачувати в злих учинках іншу людину, ліпше запитати себе: «Що я міг би зробити для нього, щоби хоча б частково змінилося його серце, його життя, щоб хоча б трохи зменшився його сум?»

Псалмоспівець робить у цьому псалмі дуже глибокий іспит сумління, який охоплює ціле його життя. Тож варто й собі відповісти на запитання: «Коли я востаннє робив іспит сумління, й чим він є для мене? Чи я здатен зрозуміти, що це Бог запрошує мене зробити глибокий іспит свого сумління й серця та що Він хоче, щоби це відбувалося в Ньому й перед Ним? Чи саме так переживаю іспит сумління, чи, радше трактую його, як нелегкий аналіз свого психічного стану або підрахунку своїх провин? Чи дивлюся вглиб свого сумління, про що шкодую у своєму житті?»

З глибини серця Бог прощає людині, але водночас часто звертається із зауваженнями й нагадуваннями. Чому? Бог хоче, щоб людина зрозуміла абсурдність зла, яке чинить. Якщо вона не усвідомить, що коїть зло, то не може зростати духовно. Бог повчає людину, бо дуже любить її, бо в глибині свого серця невпинно прощає їй. Представником Бога є Натан. Приходить до Давида й робить йому зауваження. Бог хоче, щоби Давид, почувши це повчання, зрозумів свою помилку, усвідомив, що заподіяв зло, і вже більше ніколи такого не допускав.

Пропозиції запитань для ділення:

1.Чи я здатен зрозуміти, що, ранячи іншу людину і завдаючи кривди ближньому, я раню самого Бога?

2.Чи я усвідомлюю силу свого прощення? Чи знаю, що, так само, як Ісус, можу пробачати й за допомогою свого прощення повертати інших до життя, дарувати їм надію?