У своїх повчаннях Христос настановив нас:”Хто з вас хоче бути першим ,нехай буде останнім; або хто з вас хоче бути першим, нехай підпережеться і служить” Саме в цьому полягає повнота влади в подружньому житті-упокорити себе заради добра і щастя іншої особи. В нашому щоденному житті нам важко здійснити цей акт упокорення. Навіть, коли просимо руки нареченої, ми не можемо стати на коліна бо нам бракує правдивої відваги, щирості у взаємовідносинах і повноти любові.Такий жест може зробитилише людина сильна і вільна, бо раб не стає на коліна з любові- лише зі страху  чи з залежності. Сам Творець всесвіту не вважає за приниження для Себе, навіть, коли Він є відкинутий, виявляти людині знаки уваги та відданої любові. Він повсякчасно пригадує нам , як сильно Він нас любить. Проблема, яка сьогодні може існувати у взаємовідносинах між подругами – це відсутність освідчення у коханні після шлюбу. Ми вже не вважаємо це за необхідність, ба й більше, вважаємо це за приниження. Пам`ятаймо! Якщо всемогутній Бог не не вважає за приниження постійно пригадувати нам, що він нас любить, то тим більше ми , прості смертні є покликані виявляти свої почуття любові один одному якнайщиріше.

Пропозиції запитань для ділення:
1.Коли останій раз освідчувався (освідчувалася) в коханні?
2.Яким ще способом виявляю свої почуття в родині?