Вівторок, 24.09.2019, 11:48

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2011 р.Б.

Теми для зустрічей
02.09.2011, 13:17

Свідки воскресіння -продовження

1. Християнська любов є любов’ю Христа в нас. Він є нашою Дорогою, Істиною і Життям. Є тим, Хто думає, молиться, живе в нас і кохає в нас своєю любов’ю. Ступінь твоєї любові залежить від ступеня віри, яка дозволяє тобі брати участь в житті Бога. Наслідування Христа – це не стільки зовнішнє слідування прикладу Його вчинків, скільки припадання до Нього через віру, так, щоб Його воля ставала нашою волею, а Його життя в нас могло безперервно проявлятись в способі нашого життя. Довіритись Христу через віру – це приймати Його любов, яка сходить на нас, це дозволити, щоб Він любив нас, дозволити, щоб в нас і через нас міг інших кохати своєю любов’ю. Віра дозволяє притулитись до Христа, довіритись і віддати себе Йому таким чином, що вона тоді стає мовби одне з довір’ям та любов’ю. (пор. РПВ)

Для того, щоб вступити у діалог з Богом, дуже важливо усвідомити собі, що Бог завжди присутній поруч тебе, що товаришує тобі у кожну мить. Тому найкращий початок дня такий, коли розмовляєш з Господом у тиші серця. Якщо маєш мало часу, достатньо бодай десяти хвилин адорації Бога, старань побути в Його присутності – у такому ставленні, якого Ісус вчить нас в Молитві Господній. Тож Він сказав нам, що ми можемо звертатися до Бога "Abbá - Татусю”. Під час цієї молитви старайся забути про себе і ставати в присутності Того, Хто є твоїм Батьком - твоїм Небесним Татусем. Ти - улюблена дитина Небесного Отця і кожен день можеш розпочинати від переживання цієї таємниці: від занурення в оживляючому джерелі Його любові. (пор. Зошит № 33).



- як я стараюся йти дорогою, якою є сам Христос?

- наскільки найважливішими кроками на цій дорозі є для мене єднання з Ним у Євхаристії, через Його Слово та вчинки любові?

- як я переживаю мою ранкову молитву?



2.Причастя збільшує наше єднання з Христом. Прийняття Євхаристії у Причасті приносить головний плід - глибоке й інтимне єднання з Ісусом Христом. Авжеж, Господь каже: «Хто їсть Тіло Моє і Кров Мою п'є, той у Мені перебуває, а Я - в ньому»). (пор. ККЦ, 1391)

Причастя оберігає нас від гріха. Тіло Христа, яке ми приймаємо у Причасті, «віддане за нас», а Кров, яку ми п'ємо, «пролита за багатьох на відкуплення гріхів». Тому Євхаристія не може з'єднати нас із Христом, не очистивши нас водночас від учинених гріхів і не оберігаючи нас від гріхів майбутніх: «Якщо кожного разу, коли проливається Кров, вона проливається на відпущення гріхів, я повинен приймати її завжди, щоб вона завжди відпускала мої гріхи. Я, що завжди грішу, повинен завжди мати ліки» (Св. Амвросій). (пор. ККЦ, 1391)



Жертва Христа плідна лише у тих, – скаже св. Тома Аквінський, – які єднаються зі стражданнями Христа через віру та любов. Чим більше в тобі віри та любові, тим більш ефективною в твоєму житті стає Євхаристія. Віра є участю в житті Бога і реалізується особливим чином в таїнствах, які є таїнствами віри. Через Євхаристію ти зі спільнотою віруючих береш участь в смерті і воскресінні Христа. Ні в який інший час ми не приймаємо такої участі в вірі спільноти, як в ту мить, коли молимось спільно, коли спільно складаємо жертву і спільно єднаємось з Божою любов’ю, яка живе в Ісусі Христі”.

В Євхаристії Ісус занурить тебе в містерію своєї смерті, і тоді звершиться твоє навернення і переміна – смерть "старої” людини. Силою діяння таїнства і силою спасенного страждання Ісуса в тобі відбудеться також воскресіння і відродження. Занурення в воскресіння Христа призведе до того, що в тобі почне народжуватись нова людина, сформована на Його подобу. Якщо віра є притуленням до особи Христа, то прийняття Христа і пригорнення до Нього знаходять своє повне вираження тільки в Євхаристії, яка є кульмінацією віри.

Метою Євхаристії є твоє наверення, твоє відвернення від власної волі так, щоб твоя воля почала чимраз більше зникати заради служіння іншим. Ти йдеш до св. Причастя, щоб навернутись, щоб від цієї миті вже Христос царював в твоєму серці, щоб Його воля ставала для тебе найбільшою цінністю. Кожне св. Причастя повинно зміцнювати твоє припадання до Його волі.

Якщо віра є покладанням на Христа і довіренням себе Йому, то в Євхаристії ти повинен довіряти Йому усі свої справи, страхи, тривоги. Тоді Євхаристія приноситиме тобі мир, який народжується з віри у відкуплюючу силу Ісусової жертви. Через віру ти зможеш приймати плоди Відкуплення.

Якщо віра є визнанням власної безпорадності і грішності, а також очікуванням всього від Бога, то Євхаристія, як par excellence таїнство віри, вимагає від тебе постави безпорадної дитини і постави грішника, який не прагне нічого більше, ніж зцілення від свого зла. На св. Месі пробуй ставати перед Ісусом так, як той прокажений з Євангелія, і проси, щоб Він очистив тебе від прокази егоїзму, від прокази твоєї гордині, від прокази страху за себе, поспіху, тривоги і смутку, від прокази надмірного зосередження на сьогочасних справах, бо все це унеможливлює зростання Христа в тобі.

На св. Літургії ти завдяки вірі відкриватимеш себе, свою грішність і потребу у Відкупленні. Почнеш чимраз більше, на міру поглиблення твоєї віри, бачити себе у правді. Збагнеш свою проказу гріха. І тоді зрозумієш, як негідний ти Євхаристії, а водночас, як сильно потребуєш Її спасенного діяння в твоєму житті. Твоє зростання у вірі дозволить тобі відкривати в Євхаристійній Жертві реальну присутність Ісуса, і відкривати здійснення Його відкупительної жертви. Ти почнеш чимраз більше пізнавати, Ким Він є і що відбувається на вівтарі. (пор. РпВ, с. 143н)



- яке були моє ставлення до Євхаристії в минулому? як воно змінилося? яке моє ставлення зараз?

- які докази того, що Євхаристія перемінює моє повсякденне життя? як впливає на «стару людину», яка в мені живе?

- чи я голодний волі Бога? що ще заважає мені відкриватися для навернення?

- як я можу дозволити Марії, Матері Євхаристії, формувати в мені більш глибоке єднання зі своїм сином Ісусом?





23/2011



3. Християнин розпочинає свій день, свої молитви і свої дії знаком Хреста «В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь». Хрещений посвячує свій день Славі Божій і просить благодаті Спасителя, яка дозволяє йому діяти в Дусі, як дитині свого Отця. (пор. ККЦ, 2157)

Хрещення не тільки очищує від усіх гріхів, воно робить також із ново-охрещеного «нове створіння», сина Божого, який став «учасником Божої природи», членом Христовим і співспадкоємцем з Ним, храмом Святого Духа. Хрещення не тільки очищує від усіх гріхів, але прищеплює до нас нове життя, так, що ми, за Христом, стаємо новим творінням - названою Божою дитиною, учасником Божої природи, храмом Святого Духа. Пресвята Трійця дає охрещеному освячуючу благодать, яка робить його здатним вірувати в Бога, надіятися на Нього. Віра, надія та любов дають йому силу жити й діяти під натхненням Святого Духа, через дари Святого Духа. Божі чесноти безпосередньо стосуються Бога. Вони роблять християн здатними жити в єдності з Пресвятою Трійцею; їхнім початком, причиною і предметом є Триєдиний Бог. (пор. ККЦ, 1265н, 1812)

Життя Пресвятої Трійці, це найдосконаліший зразок єдності - сопричастя осіб, які повністю стали даром для себе. Цей найвищий взірець християнського життя є також закликом для нас, щоб і ми ставали цілковитим даром, як для Бога, так один до одного. (о. Т. Дайчер, Тринітарний вимір харизмату духовності РРН)

Ти не можеш будувати і поглиблювати свою віру, джерелом якої є хрещення, лише через особистий діалог із Христом, бо віра має спільнотний характер і саме такою має народжуватися й розвиватися. Ніхто не є самотнім островом. Як Містичне Тіло Христа, ми становимо своєрідну систему сполучених посудин. Кожне добро чи зло, яке ти чиниш, має суспільний характер, викликає своєрідний надприродний тиск добра чи зла на інших. (пор. РпВ)



- наскільки розвиваю в собі свідомість, що в мені та через мене діє Бог Єдиний у Трьох Особах? як про це дбаю?

- наскільки моє християнське життя та моя духовність має "спільнотний характер”?

Категорія: 2011 р.Б. | Додав: Taras
Переглядів: 372 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2019






Друзі сайту