|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
 |
Бюлетні РНР |
 |
Для зустрічей
|
| 17.02.2011, 16:21 |
Живімо у світлі Божого Слова
З того часу Ісус почав проповідувати й говорити: "Покайтесь, бо Небесне Царство близько.” А йдучи попри Галилейське море, побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, його брата, що закидали сіті у море, бо були рибалки. І до них мовив: "Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.” І ті негайно кинули сіті й пішли за ним. (Мт 4, 17-20).
„Процес твого навернення повинен привести тебе до євангельського радикалізму, радикалізму віри, до якого кличе Бог словами Одкровення св. Івана: Знаю твої діла, що ні зимний ти, ні гарячий. Якби ти зимний був або гарячий. Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимний, то вивергну тебе з уст моїх. (Одкр. 3, 15-16)… Протилежністю радикалізмові є компроміс, компроміс у прагненнях, у поставі, у молитві. Бог є максималістом. Він хоче дати тобі все, а ти далі хочеш небагато і просиш про надто мале. Ти далі не шукаєш того, що найважливіше, що було б реалізацією мети твого життя – щоб Христос міг у тобі жити у повноті і царювати. Чи ти знаєш, як сильно зв’язуєш Богові руки, коли просиш про небагато і задовольняєшся компромісом? У нашому житті все має бути підпорядковане цій єдиній меті – щоб у нас зростав Христос і щоб Він осягнув у нас свою повноту… Господь Бог є шаленим, Він хоче дати тобі все, хоче дати тобі царство, а ти, прагнучи так мало, унеможливлюєш Йому це» (1).
У своєму посланні до XXVI Всесвітнього Дня молоді у Мадриді Святійший Отець Бенедикт XVI розповідає про своє покликання: «Відносно рано я усвідомив покликання до священства, яке визначив для мене Господь. Однак пізніше, після війни, коли під час навчання у семінарії та університеті я скеровував себе до цієї мети, мав відновити своє переконання. Мав себе запитати: чи справді це та стежка, яку маю обрати? Чи справді такою є Божа воля щодо мене? Чи зможу залишитися Йому вірним, цілковито відданим Йому і Його служінню? Таке рішення не дається легко, переживаємо терпіння з цього приводу. Й інакше не може бути. Однак потім прийшла впевненість: так власне і має бути! Так, Ісус кличе мене, і сам дає мені сили. Слухаючи Його і йдучи за Ним, стану справді самим собою. Не має значення сповнення моїх прагнень, але Його воля. Таким чином життя стає правдивим» (2). Справді так є, бо «Бог є джерелом життя. Без Нього ми не можемо насправді жити… Коли входимо в особисті стосунки з Ним, Христос відкриває нам нашу правдиву ідентичність, і завдяки приязні з Ним наше життя рухається у напрямі повного сповнення» (3).
„Для нас нещастям є лише те, що коли чуємо, що Бог чогось хоче від нас, ми відвертаємося від Нього, або кажемо «Ні!». А Бог не вимагає неможливого! Тож не відповідайте Йому «Ні!». Намагайтеся любити Його кожної хвилини, і побачите, як зміниться ваше життя.
Один чоловік постановив собі «постійно думати про Бога», тобто постійно любити Господа Бога. Йогу здавалося, що не витримає здоров’я, що не зможе працювати і його звільнять з роботи. Однак подумав собі: «Якщо цього хоче Бог, то цього хочу і я». Тепер він є найкращим робітником на своїй дільниці, бо «Бог носить його на руках». Він не зміг вирішити кількох справ, через що зацікавлені у цьому люди мали на нього образитися, але цього не сталося, а радше усі ще більше його полюбили і звертаються до нього за допомогою, бо чують, що він співпрацює з Богом. Повірте: зусилля, про яке я вас прошу, варте вашої праці, бо дасть вам те, що завжди будете жити з Богом.
Треба жити Євангелією щоденно. Це не повчання, яке урочисто стоячи слухають, а потім урочисто забувають. Це орієнтир для нас, для кожної хвилини нашого життя» (4).
У згаданому посланні до Всесвітнього Дня молоді папа не приховує, що слідування за Христом вимагає зусилля: «Дорогі друзі, будуйте свій дім на скелі, як той чоловік, який «глибоко вкопався». Пробуйте кожного дня слідувати за словом Господнім. Слухайте Його як доброго Друга, з яким можете ділити дорогу вашого життя. Біля Нього ви віднайдете відвагу, щоб ставати лицем перед труднощами і проблемами, а навіть щоб перемогти розчарування і невдачі. Вам постійно пропонують легші вибори, які в кінцевому результаті, як ви знаєте самі, виявляються звабливими і не приносять внутрішнього миру і радості. Лише Боже слово може вказати вам істинну дорогу і лише віра, яку ми прийняли, може бути світлом на нашій стежці» (5).
(1) Ks. T. Dajczer, Rozważania o wierze, Częstochowa 2006, 82n; (2) n.3; (3) Tamże; (4) Ks. A. Woźny, O rozważaniu i stosowaniu Ewangelii, w: Ks. A. Woźny, Komplet X, Poznań 2009, 23n; (5) n.3.
1. Ти є людиною компромісу чи євангельського радикалізму, може бажаєш щось змінити?
2 .Як намагаюся кожного дня слідуати за Христом?
|
|
Категорія: 2011 р.Б. | Додав: Taras
|
| Переглядів: 487 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
