Середа, 24.04.2024, 23:59

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2011 р.Б.

Для зустрічей
17.02.2011, 16:19

Неділя митаря і фарисея  


Лк18, 10 -14 «Хто принижується, буде вивищений…» Це кульмінаційний момент притчі. Господь звертається цими словами до нас, і вони несуть нам визволення. Нам варто перейняти вчинок митаря, щоб він перейшов від притчі до нашого досвіду, живого і животворного. Як це зробити?
Починаючи від цієї неділі , ми прямуємо до Пасхи, яку Ісус бажає відсвяткувати з нами, щоб вона стала нашою з Ним спільною Пасхою. Сьогоднішня притча вже безпосередньо наближає нас до Пасхи: Ісус спочатку показує нам, у чому сенс Пасхи, аби потім ми пережили Його у своєму житті. Слова « хто принижується,буде вивищений» - більше ніж сенсація моралі чи мудрости; у цих словах Ісус довіряє нам свою таємницю, таємницю нашого спасення, бо Він сам принижується, аби підняти нас. Він сходить до нашої смерти, аби піднести нас до життя Отця. Тому, стаючи учасниками його смерти, ми сходимо, врешті, до нетлінного життя. У цьому - «мудрітсь хреста». що підводить нас із нашого занепаду. Вона - протилежність «мудрости світу»(1Кор.1,20), вона «виправдовує» нас, як сказано про митаря, Вона підносить нас у нашій правдивій величі, а наша велич – у тому що ми створені на образ Божий. Проте наш нерозум, наша втрата відчуття реальности штовхають нас, щоб ми вивищували самі себе. Ми хворі на пиху, сповнені власним «я». Своєї безглуздої пихи, свого надимання не відчуваємо, але інші, ті, кого ми штовхаєм та вимазуємо, страждають від цього; тоді вони протиставляють нам свою пиху, яку ми добре вміємо підколоти. Так народжуються і розростаються чвари між окремими особами, між групами людей, між націями. «Мудрість світу» встановлює свою владу через поділ, війну, смерть. Одна з ласк, даровуваних нам у випробуваннях,- це вироблення смирення. Смиренню неможливо навчитися за певними методиками. Пониження само по собі дратує наше самолюбство та викликає в нас агресивність, якщо ми не погоджуємося визнавати правди та бажати її, дивлячись на себе поглядом Господа, лагідного і сумирного серцем. Бо смирення походить від Бога: його отримують в дар і приймають без застережень, його мають в життя не володіючи ним, бо це смирення самого Ісуса, який, існуючи в Божій природі…понизив себе…аж до смерті. Тому і Бог Його винищив…»
Зростаючи в нас, смерення Ісуса буде нашою силою, воно випромінюватиме мир. У Бога «нічого бо немає неможливо»(Лк.1,37), то ж Святий Дух може все у серці смиренному й убогому.

1Чи помічаю хворобу пихи у стосунках з ішими людьми?

2.Як використовую ласки даровані у випробуваннях?
Категорія: 2011 р.Б. | Додав: Taras
Переглядів: 524 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024






Друзі сайту