Четвер, 28.03.2024, 16:00

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2011 р.Б.

Для зустрічей
07.02.2011, 14:47
Неділя Закхея

І зліз той швидко і прийняв Його радо. Лк19.1 -10

Зосередьмося на центральному моменті цієї зустрічі. У Євангелії сказано, що Ісус прийняв Його радо. Що ж означає для нас сьогодні – прийняти радо нашого Господа? У поведінці Закхея при зустрічі з Ісусом можемо зауважити три важливі моменти.
Перший- це погляд. Закхей бажає бачити Ісуса. Коли почуваємося загубленими, шукаємо просвітку, хоч, може і не усвідомлюємо, що шукаємо Бога. Але насправді, - і це приносить нам перші промінці радості, - Ісус шукає нас, щомиті. Все починається з Його погляду. Він звертає свій погляд до нас, як до Закхея. Тож наше навернення починається з того, що ми зустрічаємо Його погляд, звернений до нас. Дивовижно, наскільки Ісус любить нас, як Він невтомно шукає нас і намагається привернути наш погляд. А радість завжди починається із здивування. Для того, щоб Його погляд проник в наше серце, наповнив нас, огорнув, мусимо досвідчити такого здивування
Другий момент нашого навернення, про який нам говорить Ісус, - це сходження до низу. Тоді як ми збираємося підніматися, зростати, надиматися, Ісус каже нам зійти донизу. І це також є умовою переживання радості. Чому? Тому, що Він перший серед усіх – від воплочення і хрещення, й аж до гробу - сходить до низу. Він хоче знайти нас, а знайти може лише там, де ми загубилися. То ж зійшовши у щирості у глибину свого серця, ми можемо бути певні, що Він знайде нас. Його слово безнастанно нагадує нам: «Швидко сходь до низу! Бо я перебуваю в серці сокрушенному і смиренному» (див.І.57.15; Пс34,19; Мт.11,25- 30)
І. нарешті третій момент: коли ми перестаємо перейматися собою, стаємо Його і для Нього, можемо прийняти Його і то «радо». Ця радість походить не з серця людини. «Радо» - означає «зі святим Духом» Якщо радість святого Духа огорне наше смиренне серце, яке подивляє, що його люблять, тоді, подібно, як Закхей, ми почнемо роздавати, ділитися. Святий Дух відкриває нас до сопричастя і до щедрості. Він уподібнює нас до Ісуса. Тоді ми зуміємо давати радість, робити несподіванки тим, хто є навколо нас, замість того, щоб скаржитися, що вони їх нам не роблять. І тоді радість Отця стане нашою радістю. о. Жан Корбон 1988р

Пропозиції запитань для груп ділення:
1.Чи переживав моменти здивування любовю Христа?
2. В якому місці очікую зустрічі з Ісусом (там, де загубився, чи чи коли зростаю і надимаюся)?

2. Коли останій раз робив приємні несподіванки тим, які перебувають навколо мене?

Джерело: РНР Київська Архієпархія


Категорія: 2011 р.Б. | Додав: Taras
Переглядів: 541 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024






Друзі сайту