Церква завжди віддавала шану Святому Письму, як пошановує вона й Тіло Господнє. Вона невтомно подає вірним Хліб життя, взятий зі столу Божого Слова і Христового Тіла. (пор. ККЦ 103) Святе Письмо це не "щось”, але насамперед "Хтось” - Христос, який найповнішим чином залишається з нами в Євхаристії, також присутній і живе в святому Письмі, хоча й по-іншому. На сторінках Святого Письма ти зустрічаєшся з живим та справжнім Христом через дар віри, даної тобі Ним самим. Тому, коли ти береш у руки святе Письмо, роби це з повагою, шаною і глибокою вірою. Цей жест повинен відрізнятися від того, з яким ти береш будь-яку іншу релігійну книгу, тому що ця Книга повна присутності Бога. (пор. РпВ) Оскільки Літургія є упривілейованим місцем, для того, щоб Боже Слово проповідувати, слухати і ушановувати, тоді є і властивим те, що ця зустріч має бути в серцях віруючих підготовленою - тобто, насамперед, поглибленою і присвоєною. Ориген (один з великих давніх учителів духовного читання Біблії), писав: "Для того, щоб розуміти Святе Писання, більше від того, щоб від його вивчати, необхідна близькість з Христом та молитва”. (Бенедикт XVI, VD, 72)
пропозиція запитань для груп ділення:
- яка моя реакція на слова Катехизму: Церква завжди віддає шану Святому Письму, як пошановує вона й Тіло Господнє (Євхаристію)?
