|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
 |
Бюлетні РНР |
 |
БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН №14
|
| 26.07.2009, 21:19 |
БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН
Київська Архієпархія УГКЦ
№14 (від 06.06. 2009)
„Вважаючи в покорі один одного за більшого від себе” (Флп 2,3)
„Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя, то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі. Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; майте на увазі користь не власну, а радше інших.”. (Флп 2,1-4)
„Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.”. (Лк 6,37)
Пошана доброго імені* людини забороняє будь-які несправедливі вчинки чи слова, які можуть нанести їй шкоду. Стає винним:
- поспішного** судження той, хто навіть мовчки визнає правдивим – без достатніх на те підстав – моральний недолік ближнього;
- обмови той, хто без об’єктивно дійсної причини повідомляє людям, які про це нічого не знають, про вади і провини інших;
- наклепу той, хто неправдивими твердженнями шкодить доброму імені інших і дає нагоду до неправильних суджень про них. (Kатехизм Kатолицької Церкви 2477)
Бережися найбільшого зла, яким є осудження поведінки інших. Навпаки – намагайся завжди розцінювати усі слова і вчинки людей на їх користь, з любов’ю шукаючи в них те, що могло би їх виправдати і представити у кращому світлі. А якщо неможливо захистити вчинок, що є очевидно злим, старайся, наскільки це можливо, зменшити ступінь його провини, виправдовуючи його обставинами чи неуважністю, чи надмірною обережністю, чи іншою схожою причиною. Принаймні намагайся про це більше не думати, якщо твоє становище не вимагає від тебе виправлення даного зла. (Лев XIII, Практика покори, с. 28)
Не говори про людину, якого би побачила п’яним, що це пияк; ані про того, якого би зловили на перелюбі, що перелюбник, бо один вчинок не дає права дати ім’я людині. (…) Нерозумний фарисей вважав митаря великим грішником, може несправедливим, перелюбником чи хижаком (? drapieżcę); але дуже помилявся, бо той вже був виправданим. Якщо ж доброта Бога є така велика, що однієї хвилини достатньо для вблагання і повернення до благодаті, то звідки маємо таку певність, що той, хто був вчора грішником, є ним ще й нині? Вчорашній день не судить дня сьогоднішнього, ані сьогоднішній не має судити вчорашнього. Останній же день є судом для усіх днів. (Св. Франциск Салезький, Філотея)
Зустріч з гріхом інших могло би формувати в нас поставу покори, якби вміли визнати те, що і ми здатні вчинити таке саме зло. Було би добре, якби те, що осуджуємо в інших, приписували собі і засуджували самих себе за це перед Богом. Бачачи гріхи і провини інших, ми повинні у якості певного духовного умертвлення казати собі: Точно те саме є й в мені; більше того, по правді кажучи, я набагато гірший від тих, гріхи яких є явними для інших. І хоча в даному моменті подібного зла не чиню, то це лише тому, що Бог мене від нього оберігає. (…) Наше внутрішнє життя в особливий спосіб могло би поглиблюватися, якби ми щиро визнавало зло, яке діється навколо нас, і те, що ми є гіршими за інших. (Довіритися Марії, с. 124-125)
Питання на ділення:
1. Що тебе найбільше неприємно вражає в інших?
2. Чи пробуєш побачити те саме в собі?
|
|
Категорія: 2009 р.Б. | Додав: Taras
|
| Переглядів: 536 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
