Тепло Божої любові
Своєю неповторною,
мальовничою, засніженою природою прикарпатського краю, але непривітним морозом
зустрічає Гошів спільноту Рух Назаретських Родин(РНР) зі всієї України, що
приїхали духовно поживитися на реколекції в реколекційний дім при монастирі Згромадження
Сестер Пресвятої Родини. Для Бога мороз не є на заваді щоб обігріти наші
спраглі серця Своїм теплом Божої любові
та закликати ділитися цим теплом і любов’ю з ближнім, хто ще не відчув цього.
Про це і наголошувала тема наших реколекцій "До нової євангелізації",
яку приготував о.Михайло Будник -
духівник спільноти РНР Київської Архієпархії та парох с.Голдашівка Вінницької
області. Приймав участь у реколекціях також і декан вінницький о.Микола Дуркалець.
Вже привично для
нас, після улагодження організаційних питань, ці духовні вправи розпочалися із
конференції і було запропоновано о.Михайлом тема для роздумів про те, що різні
відомі бренди розпізнають за якимись певними ознаками. А які мають бути ознаки
християнина, по чому нас – християн мають упізнавати? Після обіду була
відслужена Божественна Літургія, на якій поживив нас Словом Божим – проповіддю,
о.Микола про те, що Ісусовій присутності завжди були раді у Витанії, а отже ми
так само повинні завжди бути раді прийняти Ісуса до наших сердець, схожими до
Витанії – місця для Ісуса де Йому добре перебувати і може відчути взаємолюбов.
Другу частину конференції для нас приготував о.Микола і поглибив попередні
роздуми до того – за якою ознакою мають упізнавати назаретянина – члена спільноти
РНР.
Другий день наших
реколекцій протікав у звичному для нас руслі,за звичним розпорядком, і
розпочався із молитви-розважання, а опісля - Літургія, на якій знову нас
духовно поживив проповіддю о.Микола. Після сніданку, з любов’ю приготованого руками
сестер монахинь, відбулася Конференція, на досить цікаву тему, про те, що по
смерті однієї людини було знайдено у нього вдома, під багатьма замками, шість
дуже цінних скрипок, зроблених дуже відомими митцями. Але на жаль ці дуже цінні
інструменти, бувши закритими не приносили нікому ніякої користі і милозвучної
мелодії, виконаної цими скрипками ніхто не почув. А отже покликання нас –
християн бути тими хорошими інструментами, які зможуть милувати усіх навколо своєю милозвучною мелодією у
руках Творця. Розважання – ділення на цю тему також були глибоко відкритими
спілчанами, особливо відвертими ділення були тих людей, що вперше на реколекціях
– це зворушливо. Своєю насиченістю день продовжився відвіданням Чудотворної
Ікони Гошівської Пресвятої Богородиці, що на «Ясній Горі» у монастирі Отців
Василіян, де ми відслужили молебень до Пресвятої Богородиці.На рекреації(віддих
у Бозі) був організований вертеп нашими спілчанами. На завершення дня сестри
монахині розповіли нам про історію заснування Згромадження Сестер Пресвятої
Родини. А опісля ми відвідали крипту де знаходиться тіло засновниці їхнього
чину преподобної сестри Терези, що недавно була віднайдена на цвинтарі
с.Сваричів Рожнятівськог району і перенесена до монастиря. Приємним сюрпризом
вечір суботній продовжився релігійним
співом і невеличкими проповідями о.Вітольда Левицького, хоча ця подія, як
о.Михайло зауважив, стала вже для нас традицією при проведенні реколекцій у
цьому монастирі – це є також один зі
способів євангелізації.
Недільний день своєю
насиченістю і сюрпризами нас не дивував,тому, що це день від’їзду по домівках, чого не
дуже хотілося, не хотілося повертатись із молитовно – просякнутої атмосфери до
буденності, хоча, як наголосив о.Михайло наші реколекції тільки – но почалися і
повинні продовжитися у наших родинах, робочих колективах – у нашій буденності.
Хочеться також згадати про Божественну Літургію – джерело Божої Любові, яку
очолив о.Михайло та виголоси проповідь про блудного сина, де було сказано,що
навіть дуже низько упавши, валяючись у нечистоті, визнаючи свою нікчемність
мусимо вставати і йти далі до осягнення Царства Небесного. Хочеться також
згадати про чин прощення, що був проведений не у неділю прощення, оскільки ми
всі з різних куточків нашої України, але зворушливо до сліз. Продовженням
воскресного дня була проведена конференція на тему «Щастя», і розважання – що
для християнина є джерелом щастя? А отже джерелом щастя якраз і є Літургія – де
ми зустрічаємося з Ісусом у Пресвятій Євхаристії та Боже Слово(Біблія).Потрібне
тільки наше бажання прийти до цього джерела і черпати повноту тепла Божої
любові.
Тарас
спільнота РНР
Фото підії
|