Вівторок, 22.08.2017, 16:38

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2010 р.Б.

БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН №64
25.10.2010, 17:01
Загальна тема:Взірець Святої Родини з Назарету.
Тема для молоді: Як використати біль кривдження.

  БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН Київська Архієпархія УГКЦ №64(від 6.10. 2010)  

VІІІ. Взірець Святого Сімейства з Назарету
Коли замислюємося над цією реальністю тут, у місті Благовіщеня, наші думки, звісно, біжать до Марії - "повної благодаті”, Матері Святого Сімейства і нашої Матінки. Назарет нагадує нам про необхідність пізнавати і поважати такі дари Бога, як гідність і належна роль жінок, а також їхні особливі харизми та здібності. Жінки, як матері родин, або через живу присутність в їхній професійній діяльності та у соціальних установах, або в тому особливому покликанні наслідувати нашого Господа життям за євангельськими радами чистоти, убогості й послуху – виконують незамінну роль у творенні "людської екології”, якої наш світ та ця земля настільки дуже потребують: йдеться про середовище, в якому діти навчаються любити і піклуватися про інших, бути чесними та поважати всіх та втілювати в життя чесноти милосердя і пробачення.

Тут же думаємо також про св. Йосипа - чоловіка справедливого, якого Бог вибрав як голову Свого Сімейства. На міцному та батьківському прикладі Йосипа, Ісус навчався чеснот мужньої побожності, дотримати дане слово, праведності та важкої праці. У цьому теслі з Назарету, бачимо, як влада, виконувана як служіння любові, нескінченно плідніша від сили, що намагається домінувати. Наскільки наш світ потребує прикладу, проводу і лагідної сили таких чоловіків, як Йосип!


І, нарешті, нахилившись над Святим Сімейством з Назарету, звертаємося до Дитятка Ісус, Який в домі Марії та Йосипа зростав у мудрості та розумінні аж до дня, коли розпочав Своє прилюдне служіння. На цьому місці я б просто хотів передати особливу думку молодим людям тут присутнім. Другий Ватиканський Собор вчить, що діти мають особливу роль у дозріванні до святості своїх батьків. Я закликаю вас замислитися над цим, а також до того, щоб приклад Ісуса провадив вас і давав силу не тільки виражати повагу для ваших батьків, але щоб ви також допомагали їм чим раз повніше відкривати любов, яка наділяє життя найглибшим сенсом. У Святому Сімействі з Назарету саме Ісус навчав Марію і Йосипа про велику любов Свого Небесного Отця - первісне джерело всякої любові, від Якого кожна родина на небі й на землі бере свою назву.
(Бенедикт XVI, Назарет, 14 травня 2009 р.)

Харизмою вашого руху є Святе Сімейство, є нею Назарет.Ви повинні робити багато зусиль, щоб цей дорогоцінний дар, яким є Святе Сімейство з Назарету, плекати, споглядати, вивчати, але і зробити практичні висновки для вашої духовності і апостольства, які виникають з того факту, що для вашого руху даний спеціальний дар Святого Сімейства.Дар життя у дусі Святого Сімейства дуже потрібний сьогодні у світі та в Церкви. Не лише тому, що сьогодні піддається сумніву цінність родини як родини, але й тому, що із Святого Сімейства випливає конкретна духовність, яка сьогодні так дуже необхідна світським католикам. Це духовність єднання з Богом посеред справ щоденного життя, єднання з Богом у світі, в умовах невизначеності такого способу життя. Духовність, яка вчить співпрацювати з Богом, виконуючи повсякденні праці, обов’язки; духовність в якій не завжди вистачає часу і місця на молитву як ми би цього хотіли - тому що треба опікуватися маленькою дитиною, допомагати літнім членам нашої сім’ї, хворим - і таким чином ставати святими… Це духовність, яка вчить відкриватися для інших людей, нести їм Добру Новину посеред справ цього світу; духовність, яка будує Царство Боже через те, що займаєшся саме справами цього світу - як вчить ІІ Ватиканський Собор.Святий Дух - найважливіший у Святому Сімействі, тому що завдяки Йому Марія зачала, і народила Ісуса Христа. Саме Святий Дух допомагав св. Йосипу і Марії, а також провадив Ісуса Христа. Від Духа Святого, Марія і Йосип черпали сили для виконання волі Отця у повсякденні, зносити тягарі і страждання повсякденного життя, а також у ті найважчі моменти, які звершувалися під хрестом. Де сьогодні - Назарет?Перш за все, ми повинні відкривати Назарет у своєму серці. Саме тут ми зустрінемось із Святим Духом, завдяки Якому Марія народила Ісуса Христа. Це в нашому серці ми запрошені ставати учнями Ісуса Христа. Також у своєму нутрі кожен з нас має довіряти себе Марії для того, щоб прийняти заповіт з хреста: "Ось мати твоя” і приймати Її до свого серця, до свого внутрішнього життя. Крім того, ми повинні просити св. Йосипа про заступництво - щоб ми знали, як властиво дбати про Святе Сімейство, співпрацювати з ним - у справі переміни свого серця, а відтак, всього світу. Оскільки ми від Марії вчимося материнства, так і від св. Йосипа можемо вивчати, що таке батьківство. Як Марія, так і Йосип вчать нас довіряти Богові в будь-яких ситуаціях, навіть в таких, коли по-людськи неможливо нічого зрозуміти: "Ось Діва в зачне, і породить сина”.Другий Назарет ми зустрінемо в наших сім’ях, які через дії Святого Духа, стають домашньою Церквою. Це в наших сім’ях дозріваємо, як у фізичній, психічній, але також і в духовній площині. Вчимося любити один одного такою любов’ю, яка стає безкорисливою. Розвиваємо те, що нас об’єднує, заробляємо на своє утримання, встановлюємо відносини з окремими людьми та з більшими середовищами, в яких люди живуть. Відпочиваємо, але і вчимося жити Словом Божим, Євхаристією, молимося разом. Трудимось заради інших. Третім досвідом Назарету повинні ставати ваші спільноти, групи, які утворюєте. Сьогодні у світі потрібні такі місця, де Божа Сім’я могла б більше променіти, зігрівати серця, наповнювати духом – тому такими спеціальними осередками випромінювання Назарету повинні бути ваші спільноти, які, водночас, є частинами всієї спільноти - Церкви. Особисте, індивідуальне духовне життя - це основа; проте, у християнстві є так, що зустріч з Богом завжди приводить до того, що зустрічаєш інших учнів Христа. Тому Церква, як спільнота, людей, що зібралися навколо Христа, є основою життя християнського, а також духовності, яка виникає з цього факту. Християнство не є релігією, яка об’єднує індивідуалістів, але релігією спільноти - незалежно від того, подобається нам це чи ні. Прийнявши Хрещення - ми об’єдналися з Триєдиним Богом, а водночас із спільнотою Його ісповідників.Четвертим переживанням Назарету є весь світ. Після смерті і воскресіння Ісуса Христа та після Зіслання Святого Духа - Назаретом став увесь світ. Відтоді є ним не лише одне місце на землі чи тільки моя сім’я. Цілий світ, будь-яке місце, до якого ми послані - стають місцем, де ми маємо допомагати Богові втілюватися в цей світ, де маємо допомагати Святому Духові перетворювати цей світ у Царство Боже. Через нашу працю та активні і конкретні зусилля здійснюється це втілювання Царства Божого, і, хоча далеко не часто дано нам досвідчувати чи бачити у світі Бога і Його Царство – вся земля, все творіння з нетерпінням очікує появлення синів Божих.Марія стала матір’ю кожної людини, а св. Йосип є опікуном не лише Святого Сімейства, але кожної родини, кожної людської спільноти.Куди би не був посланий християнин - а в особливий спосіб учасники РНР - скрізь там повинен народжуватися Бог і Його Царство, скрізь там, в простий і звичайний спосіб, повинно народжуватися добро Боже і людське одночасно.Скрізь там, повинні повставати святі місця – Назарети, які сяятимуть для інших любов’ю, добротою і мудрістю, а заразом цілоспрямованістю та вогнем Святого Духа у повсякденному житті. (о. А. Шультс SJ, Ченстохова, 10 квітня 2010 р.) пропозиція запитань для груп ділення:

1. Чи кожен у твоїй сім’ї знаходиться "на своєму місці” – виконуючи свої завдання та використовуючи свої здібності?


2. Як ти досвідчуєш реальність Назарету?


3. Що допомагає а що заважає розвиватися твоїй сім’ї фізично, психічно та духовно? Що сьогодні можеш з цим зробити?




Тема для молоді: як використати біль кривдження активізуючий засіб: • порозмовляйте вільно про випадки, коли хтось вами нехтував, погорджував… про ваші реакції на таке ставлення до вас… про наслідки тих випадків… духовний коментар: Бог часто допускає прикрі досвідчення, гіркоту поразок, зіткнення зі зневагою з боку інших. Дуже виразно це видно в житті св. Йоана від Хреста. Він відповідав у своїх листах: "Моя душа анітрохи не страждає з-за цього, напроти, має з цього урок любові Бога і ближнього. (…) Бог допускає це для хвали своїх вибраних. В мовчанню і надії буде наша сила ”. (пор. Зошит № 16) ще активізуючий засіб: à у духовному житті існує досить конктетний принцип «дзеркала»:
чим тебе хтось ранить/кривдитть/нівечить – ти сам, чимось дуже подібним, раниш/нехтуєш/зневажаєш Доброго Бога
• тепер можна кожному подивитися в «дзеркало» (навіть - дослівно), і задуматися над вищезгаданими словами… духовний коментар - продовження: На землі існують і будуть існувати аж до кіпця світу дві великі держави. Їхні кордони не ділять ні людей, ні суспільств, тому що знаходяться вони всередині кожної людської душі.

Дві любові творять ці два царства - любов до самого себе, яка дійшла аж до меж погорди Богом і любов до Бога, яка людину схиляє ігнорувати самого себе. (пор. св. Августин, Про Божу Державу, т. 2) Це правда, що нехтування - не до кінця свідоме, проте, не перестає бути нехтуванням. (пор. Зошит № 10) пропозиції запитань для бесіди (для молодшої молоді): - що означає: любов до самого себе, яка дійшла аж до меж погорди Богом? (напр. небажання пізнавати Бога, розвивати з Ним ближчі відносини, виділяти час на спілкування з Ним)- що означає: любов до Бога, яка людину схиляє ігнорувати самого себе? (напр. за все дякувати Богові, все з Ним радитися…)- коли помічаєте в собі змагання, про яке розповідав св. Августин?- яка, отже, держава, бере у вас перевагу?à оскільки це все відбувається у нас внутрі і ми на зовні не бачимо цього змагання – інформацію про стан нашого серця надають вищезгадані проблеми, коли нами нехтують, погорджують… - як нам бути тоді, коли помічаємо внутрішнє змагання, яке в нас проходить?à підказка з сьогоднішнього Євангелія: А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: "Боже, змилуйся надо мною грішним!" Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, вивищений». - знаєте «молитву митаря»? як нею молитесь? За яких обставин?à варто молитися «молитвою митаря»: як тоді, коли нас зневажають, так тоді, коли у нас все гаразд: вона, силою Свіятого Духа упорядковує наше нутро

Категорія: 2010 р.Б. | Додав: Taras
Переглядів: 271 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017






Друзі сайту