БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН

              Київська Архієпархія  УГКЦ                                        №55 (від 18.08. 2010)         

На взірець доброго розбійника

Доброму розбійнику, коли висів на хресті, напевно мусила товаришувати свідомість, що він найгірший, що змарнував усе. Сам бо визнав, що його страждання слушне, помічаючи в ньому наслідки гріхів та скоєного зла; але, незалежно від всього, здобувся на акт довіри щодо Ісуса. Тож його прохання "Згадай мене, Господи, коли прийдеш у царстві Своєму!” (Лк 23,42), пригадує слова блудного сина: "Устану і піду я до батька свого, а й скажу йому: ”Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе. Недостойний я вже зватись сином твоїм;прийми ж мене, як одного з своїх наймитів ” (Лк 15,18-19).

Саме такого повернення Бог очікує від тебе.

Можливо, що це останнє дно власної марності пізнаєш лише в хвилину смерті – і тоді Бог буде очікувати на це твоє найважливіше рішення – щоб ти хотів повернутись.

Повернення врятує тобі життя на цілу вічність.

До цього моменту готують тебе твої постійні повернення після чергових невірностей.

Бог, допускаючи твоє падіння, хоче,  щоб ти зростав в покорі та щоб відкрив, що він нахиляється з любов’ю над найглибшою нікчемністю. Таким чином приготовляє тебе на останній момент твого життя та на останнє випробування, яке колись настане в кінці життя.

Коли? – цього не знаєш, знає лише Бог.

Було б добре, якщо б ти жив зі свідомістю, що це останнє випробування може появитись уже невдовзі. Потрібно, що ти був уважним та приготовленим, щоб ти, на взірець мудрих дів, мав постійно наповнені жбани.

Цією оливою має бути олива дитинства – твоя дитяча довіра відносно Бога.

Така довіра не завжди мусить появлятися на ґрунті позитивних почуттів. В ситуаціях, коли будеш досвідчувати, що ти хтось найгірший, важко тобі буде здобутися на них.

В тобі, однак, попри все - відчуття, досвід та логіку - повинна бути довіра дитини (Лк 15,18-19).

Бо саме завдяки цій твоїй шаленій довірі Бог розлиє над тобою скарби своїх благодатей

                                                                                                                  Зошит РНР№13

 Запитання для ділення:

1.Чи досвідчував у житті наверненні розбійника?

2.Як готуюся до останнього покликання?

3.Чи намагаюся постійно довіряти Богові?

Зустрічі  молоді:  коли зникають добрі відносини з близькою особою…  

активізуючий засіб:

уявіть собі ситуацію: ваш спільний знайомий/спільна знайома дуже страждає – з приводу погіршення відносин зі своїм кращим другом/подругою…

            придумайте текст SMS-повідомлення, яким могли б цій людині допомогти

духовний коментар:            

В усьому цьому є якась велика надія, особливо для тих, які стурбовані тим, що часами їм так трудно. З іншою людиною часто нелегко. Інколи здається, що вона робить все, щоб відштовхнути нас від себе, але саме тоді вона є для нас особливою благодаттю, бо несе з собою заклик переступити через природний зв’язок до надприродного, до агапе. Під кутом зору віри особи, яких ми менш любимо, для нас найцінніші, бо створють найбільший шанс полярізації наших постав і пізнання, що "любити” це не те саме, що

Як це добре, що між нами виникають кризи: що іноді є непорозуміння в подружжі, що діти часом можуть побитись, бо не ладять одне з одним… Це є та шпарина, та тріщина, яка уможливлює народження або поглиблення надприродного зв’язку і надприродної любові. Тієї любові, яка є справою Христа, і яка, якщо розростеться, триває до кінця. Тільки така любов є сильна, сильна міццю Христа, міццю Бога. Друзі сильні Богом – коли їхні відносини пройшли через цього типу розпад і змогли відновитись на вищому рівні. Блаженний кожний, хто пережив подібні важкі хвилини з Богом і не зрадив Його, а залишився Йому вірний, тому що тоді його любов дійсно запустила коріння. (пор. РпВ)

                                                                                                                     о.Станіслав Свурка

пропозиції запитань для бесіди:

-                      як, конкретно, виглядає ситуація, коли друзі «підводять» один-одного?

-          які наслідки таких розчарувань?

-          чи легше переживати такі розчарування комусь, хто вірує живою вірою? чому?

-          якя існує різниця у відносинах з друзями: "подобатись” - "любити”?

-          знаєте приклади на те, що, після такої важкої кризи, відносини не лише відновилися – але стали набагато міцнішиим?

-          що отже, означає вислів: друзі сильні Богом?

На зустріч сімей: Батьківство

Ми ніколи не зрозуміємо, що таке людське батьківство, якщо спершу не ознайомимося з батьківством Бога, бо від Бога походить батьківство на небі й на землі (пор. Еф 3, 15).

Святий Йосиф не брав участі у формуванні Ісусового тіла, але формував Його особистість так, як це робить батько – з любов’ю, бажаючи дитині добра. Йосифове батьківство визначило його високе призначення як вихователя, сформувало його ставлення до Ісуса як до власної дитини. Досі погляди на Йосифове батьківство часто ґрунтувалися на фізичному вимірі батьківства. Тому існувала думка про те, що Йосиф був названим батьком Ісуса. Інші брали до уваги правовий вимір батьківства, вважаючи, що Йосиф усиновив Ісуса. Ще інші називали Йосифа Ісусовим годувальником. Жодне з цих визначень не є вдалим і цілком правильним. Варто також узяти до уваги свідчення дитини. Тут треба сказати, що Ісус ставився до Йосифа як до справжнього батька. Ісус сприймав Йосифа як батька, оскільки той уособлював батьківство самого Бога стосовно до Ісуса. Через батьківські функції Йосиф здійснює месіанські Божі плани, а його діями керує Святий Дух. (І. Вербінський. Особистість святого на прикладі св. Йосифа. Варшавські теологічні дослідження №2. Варшава, 1996. с.  259н).

                                                                                                          (пор. Зошит РНР № 26)

-          як розвивається моє розуміння того, що я: батько/матір наших дітей?

-          як стараюся уособлювти батьківство самого Бога?