Четвер, 14.12.2017, 20:48

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2010 р.Б.

Бюлетень № 72
20.12.2010, 17:24

Тема для загальних зустрічей:

Наша сім’я і Сьома Божа Заповідь (1) 

«Не кради» (Втор 5, 19). «Ані злодії, ані зажерливі (...) ані грабіжники - Царства Божого не успадковують» (1 Кор 6, 10). Крадіж є привласненням добра іншого проти розумної волі власника.Будь-яке несправедливе привласнення і вживання добра іншої людини суперечить Сьомій Заповіді. Вчинена несправедливість вимагає відшкодування. Обмінна справедливість вимагає повернення вкраденого добра.Сьома Заповідь наказує практикувати справедливість і милосердя в управлінні земними благами й плодами людської праці.Дане Творцем панування над земними багатствами, рослинами і тваринами не може бути відділене від шанування моральних обов’язків, у тому числі і від вимог прийдешніх поколінь.Милостиня, дана вбогим, є свідченням братерської любові: вона є практикуванням справедливості, яке приємне Богові.Серед багатьох людей без хліба, притулку, без постійного місця як не впізнати Лазаря, голодного жебрака з притчі? (пор. Лк 16, 19-31) Як не почути голосу Ісуса: «Мені також ви того не зробили» (Мт 25, 45)? (пор. ККЦ 2450-2463) Одна з найбільш небезпечних хвороб душі, за аналогією з клептоманією, може бути названа "сміттєманією". Клептоманія, це хворобливе прагнення вкрасти (як правило, невеликих об'єктів), що відбувається під впливом непереборного імпульсу. "Сміттєманія" є схильністю нагромаджувати сміття - речі абсолютно другорядні - з точки зору віри і вічного життя. Людина, яка живе духом цього світу - закохана в речах цього світу. Вони, коли їх не пов’язувати з Творцем – стають як сміття – абсолютно непотрібними. Коли речі створені Богом – хоча й по суті добрі - відділяють нас від Творця, замість того, щоб спрямувати нас на Нього - у світлі віри, стають просто сміттям. Таким чином прив’язаність до них та їх нав'язливе накопичування стає для нас серйозною небезпекою. (пор. Зошит № 28)Любити – це означає давати себе, уділяти блага іншим. Однак недостатньо давати лише матеріальні блага. В світлі віри духовні – більш важливі. Якщо ти не даєш їх своїм близьким, тоді має місце своєрідна духовна "крадіж”, своєрідна духовна "кривда”. Адже вони мають право на ці блага. Твоє оточення має право на те, щоб зростаючи в освячуючий благодаті, в прямуванні до святості, ти ставав для них чистим каналом благодаті. В світлі віри, твоє зростання в святості стає найбільш цінним даром для твоїх близьких. Ти мусиш піддати під сумнів свою любов, мусиш стати в правді і запитати, чи дійсно ти любиш. Ти, напевно, свято переконаний, що любиш свою дитину, бо не лише піклуєшся про земні справи, але також молишся за неї. Але вартість і ефективність твоєї молитви залежать не від почуттів, а від ступеня освячуючої благодаті, від ступеня твоєї віри і любові Бога. Якщо немає в тобі внутрішнього життя, якщо немає в тобі зростання віри і Божої любові, то, в духовному сенсі, ти стаєш для свого оточення "злодієм”.Мати, яка є "літеплою” християнкою і не притулилась через віру до Христа, має зрозуміти, що з-за того, що вона не полюбила Христа, також не полюбила до кінця свого дитя. З-за того, що вона не приймає св. Причастя, позбавляє особливих благодатей також своє дитя, яке є для неї скарбом. Несвідомо обкрадає його з тих благодатей, які спливали би на нього завдяки її святим Причастям. Бо кожна участь в Євхаристії, кожна сповідь, приймання інших таїнств і кожна молитва в силу "системи сполучених посудин”, тобто нашої тісної позв’язаності в Містичному Тілі Христа, є завжди одночасним даванням добра іншим. Ти настільки любиш свого чоловіка, сина, дочку, батьків, близьких тобі осіб чи більш чужих, наскільки сам навертаєшся до Бога, наскільки прямуєш до святості і дозволяєш, щоб вже не ти жив, але жив в тобі Христос. (РпВ)

пропозиції запитань для ділення:

- як моє духовне недбальство відбивається на моїх найближмх? 


- що допомагає мені не ставати "сміттєманом"?

Тема для молоді: до чого прив’язуємось? Активізуючий засіб: нехай кожен на декілька хвилин (напр. 3) зажмурить очі та старається помітити те, які речі чи ситуації спливають на думку, наче "проходять перед очима”тоді, порозмовляйте коротко, що "бачили” та чому саме те вам нагадалося Духовний коментар: Окремі наші гріховні падіння не шкодять душі настільки, як тоді, коли добровільно до чогось прилипаємо. Йдеться про звичні недоліки, яких ніколи не намагаємося перебороти, наприклад: балакучість, невелике прив’язання до якоїсь речі, прив’язаність до людей, одягу, книг, помешкання, харчування та інші дрібні звички та уподобання, коли користуємося чимось, задовольняємо нашу цікавість, слухаємо та тим подібні. Тому, поки наше серце піддається хоча б найменшій прив’язаності – неможливо, щоб ми могли духовно розвиватися. Немає бо значення, чи птах прив’язаний тонкою ниткою чи грубою ниткою: він уярмлений як однією, так другою. Доки він не зірве одну чи другу, не зможе вільно злетіти. Так само з душею, яка прилипає до чогось: хоча вона була б дуже багата в чесноти – не зможе досягнути свободи єднання з Богом. (пор. св. Йоан від Хреста, Дорога на гору Кармель) В святому Письмі ти знаходиш свого Господа, який прагне впливати на тебе своєю благодаттю. Це контакт, який веде тебе до внутрішньої переміни – і це його найголовніша мета. Тому ти повинен читати святе Письмо не заради того, щоб задовольнити цікавість, здобути знання чи щоб вирішити якусь нав’язливу проблему (хоча іноді і це буде потрібно). Якщо ти увійдеш в особові взаємини з Христом, присутнім в натхненному тексті, цей текст проникатиме тебе, а ти почнеш вслуховуватись в Боже Слово, заглиблюватись в думки і прагнення Ісуса, почнеш Його чимраз краще пізнавати. Вслуховування в Боже Слово буде мати вплив на твої вибори і рішення. Ти захочеш, щоб вони відповідали Його вченню і Його прагненням. Читання святого Письма – це основний фактор твого зростання в вірі, і таким чином твоєї участі в житті Бога. (пор. РпВ) Читай поволі, неквапно, не для того, щоб догоджувати своїй цікавості, а для того, щоб зрозуміти Ісусів дух та навчитись жити Його життям. Застосуй прочитане до життя, обміркуй, що тобі слід змінити в своїх поняттях і під кінець читання зроби постанову. (пор.: Е. Нойберт, Мій ідеал – Ісус, Син Марії) Пропозиції запитань для бесіди (для молодшої молоді): - до чого, найчастіше, прилипають ваші очі хлопців? до чого – очі дівчат?- який помічаєте вплив таких захоплень на поведінку? а який – на відносини з Богом?- що допомагає вам заспокоювати ваше розсіяне серце?- наскільки заспокоює вас – читання Святого Письма? які фрагменти особливо позитивно на вас пплтивають?- чи вмієте читиати Святе Письмо? (слід наголосити на підказки "духовного коментаря”) Пропозиції запитань для ділення (для старшої молоді): - які мої звичні недоліки, яких ніколи не намагаюся перебороти, і який їхній вплив на мою душу?- як моє спілкування з Богом через Святе Письмо – перемінює мене внутрішньо та впливає на мою зовнішню поведінку?

Категорія: 2010 р.Б. | Додав: Taras | Теги: Бюлетень № 72Наша сім’я і Сьома Бож
Переглядів: 265 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017






Друзі сайту