"Навіть у християнських спільнотах є люди, які не входять "у кошару овець через двері", якими є Христос, але входять іншими дверима, сторонами "альпіністів", що шукають їх... і свідомо чи несвідомо прикидаються, щоб увійти; але вони є злодії і грабіжникики, тому, що вони крадуть славу Ісуса, хочуть своєї власної прослави", – такими словами Папа Франциск прокоментував Притчу про доброго Пастиря  на Святій Літургії в каплиці Дому Святої Марти. "Вони хочуть, - пояснює Понтифік, - своєї слави; і це є те, що сказав Господь фарисеям: крутитеся навколо слави один одного. Релігія трохи магазинна, чи не так? Я дам славу тобі, а ти даш славу мені. Але це не є вхід у Царство Боже через двері правди.
 Правдиві двері входу – це Ісус, і якщо хто не входить через ці двері, то дуже сильно помиляється. А як я можу знати, що справжніми дверима є Ісус? Що двері – це Христос?, – одразу запитаєте. Візьми Блаженства, читай і роби те, що вони тобі говорять. Ти - скромний, ти - бідний, ти - лагідний, ти - справедливий...". Папа підкреслив, що Ісус не є лише дверима: Він є дорогою, правдою і життям. Є так багато інших стежок; можливо, вони є більш вигідними, щоб прибути", але "вони вводять в оману, вони не є справжніми, вони є підробленими. Лише Христос є дорогою. Але деякі з вас скажуть мені: Ти є фундаменталіст! Ні, ці прості слова сказав Ісус: "Я є дверима і шляхом, які дадуть вам життя". Це красиві двері, двері любові, які не є помилковими. Він завжди говорить правду з ніжністю і любов'ю. Але все-таки ми маємо те, що є джерелом гріха, первородний гріх, ні? Ми хочемо мати ключі, які пояснять нам усе, як знайти наш власний шлях, власне призначення. Іноді у нас є спокуса вважати себе господарями самих себе, а не скромними, покірними дітьми Всевишнього Бога". "І це означає, що ми шукаємо спроби увійти іншими дверима чи вікнами у Царство Небесне. Та лише через двері, які називаються "Ісус" можна увійти та йти по дорозі життя. Всі інші, каже Творець, - хто шукає входу через неправдиві вікна є злодіями і грабіжниками. Господь є дуже простий.
 Він не говорить до нас незрозумілими і важкими словами. Бо Він є простий. І ми повинні просити у Господа милості і благодатті стукати у ці двері. Іноді вони є зачиненими: тоді ми є сумними, зіпсутими, маємо проблему і страх постукати. Але не ходіть шукати іншого входу, який, на перший, погляд здається легшим, більш зручнішим, що мають перевагу. Завжди один вхід – і це Христос. Він ніколи нас не розчарує, не зробить якогось трюку з нами, бо Він - не злодій, не розбійник. Він віддав Своє життя для мене. Кожен з нас нехай говорить це собі: "Ти, що дав життя для мене, прошу Тебе: відчини мені двері Твого дому, щоб я міг увійти".

Пропозиції запитань для ділення:
1.Чи справді, Христос є для мене єдиними дверима до щастя
2.  намагаюся постійно стукати у двері милості і благодаті?