П'ятниця, 24.11.2017, 20:15

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2013 р.Б.

Теми для зустрічей
27.04.2013, 10:26

Наше життя й серце є тим середовищем, у якому відбувається чимало буревіїв, які часто важко приборкати. Сформувати правильний погляд на такі життєві переживання нам може допомогти опис утихомирення бурі, поданий у Євангелії (Лк.8.22-25). Учні разом з Ісусом відпливають від берега, щоб уночі пережити те, що було призначено тільки для них, а не для натовпу, який оточував Ісуса впродовж цілого дня.
Ця подія трапилася після того, як Ісус розповів низку притч: про сівача, про лампу,про засів. Про гірчичне зерно…Усе це могло бути фоном цієї сцени. А сама вона починає розгортатися увечері (Мр.4.35). Проплили уже доволі велику відстань, коли цілком несподівано зірвався навальний вітер і почалася жахлива буря: «хвилі залиали човен». – пише Матей. А ще мандрівники усвідомили, що вже далеко відпливли від берега і тепер їхня доля залежить від милосердя стихії. У такій ситуації людина прощається в душі з найближчими й з розпачем думає про те, скільки справ залишилося незакінченими…
А що Ісус? Він спить… Ця дивна, здавалось би, незрозуміла Ісусова поведінка теж щось означає. Чи не є такий сон символом нашого бачення Бога, коли ми опиняємося в надзвичайно критичних ситуаціях? «Учителю, чи Тобі байдуже. Що ми гинемо?» Саме так сприймає, усвідомлює близькість Господа людина, якою кидають хвилі, у житті якої бушує якась страшна буря, людина, яка втратила контроль над своїм життям. «Господи, я потопаю, а Тобі байдуже до цього?! Я йду на дно, а Ісус просто спить…»
У таких ситуаціях маємо задовільнитися усвідомленням того. Що що Він є, навіть якщо нам здається, що зовсім не цікавиться нашою долею. У протилежному випадку Він нам може адресувати такий самий закид, який зробив своїм учням: «Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?» (*Мр.4.40), «Де ваша віра?» (Лк.8,25). Справді, де наша віра, коли протистоїмо різноманітним життєвим бурям?

Пропозиції запитань для ділення:
1
.Які життєві бурі мені довелося пережити?
2.Чи я почувався тоді самотнім, покинутим?
 
3. Чи врешті - решт я помітив, що мене в такі моменти непомітно супроводжує Ісус? 

Категорія: 2013 р.Б. | Додав: Vova
Переглядів: 133 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017






Друзі сайту