У сповнені безладу і неспокою періоди нашого життя в нас нерідко складається враження, що земля втікає нам з під ніг. Євангелисти навіть описують пересування такою поверхнею, як розбурхані хвилі озера (Мт.14.22-23; Мр.6.45-52; Ів.6.16-21) Розлютована стихія стає тлом духовної боротьби людини, яка зіткнулася із серйозними проблемами.

Ця подія стала для учнів Ісуса наукою: вони дізналися, на чому людині слід зосереджувати погляд і куди спрямовувати серце, коли вона йде «непевною поверхнею», коли прямує за мінливих обставин, коли човном її життя кидають хвилі, коли требе рухатися проти вітру. Я дійду до мети, якщо, проходячи через випробування й долаючи труднощі, мій погляд буде спрямований на ту Скелю, якою є Ісус. Але якщо з якоїсь причини мене охопить тривога, то в такому випадку можу почати тонути. Ісус, який тієї ночі змушує своїх учнів зазнати чергових випробувань, у певному сенсі каже їм: «Чи попереднього дня ви були свідками й учасниками чудесного помноження хліба? Чи ви їли цей хліб? Так. І цього вам має бути досить, щоб із силою, яку дає такий досвід, пережити будь яке випробування».

Колись Ісус помножував земний хліб. Хлібом. Який Він помножує сьогодні, є Він сам, постійно присутній серед нас, передусім у вигляді Євхаристійного Хліба. І нині, Ісус, звертаючись до своїх учнів і друзів каже: «Часто, а може навіть щодня споживаєш цей Хліб? Якщо це так, то це дуже добре, бо вшанування і споживання цього Хліба може давати тобі достатню силу для того, щоб відповідним чином переживати ситуації чи періоди, які трапляються під час твоїх ночей, особливо тоді, коли тобі здається, що йдеш такою непевною і нестабільною поверхнею як морські хвилі.»

Пропозиції запитань для ділення:

1.Звідки беруться важкі періоди в моєму житті, вони наслідками незалежних від мене труднощів, чи я сам винен у тому, не замислюючись над наслідками моїх учинків?

2. Чи в спогляданні і прийманні Ісуса намагаюся черпати силу, яка допомагає переживати труднощі і випробування?