П'ятниця, 19.04.2024, 15:18

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2013 р.Б.

Теми для зустрічей
28.02.2013, 23:28
5. Спокуси у пустелі

Роман Брандштеттер є автором зворушливих поетичних рядків:
І щодня людина зазнає спокуси,
І не знає меж цієї спокуси,
І щодня береться зі злом,
І не знає меж цього зла
Розглянемо детальніше Ісусів поход у пустелю. Придивімося до того, як відбувалося спокушення, бо саме в цьому криється вся суть усі найсерйозніших спокус, котрих зазнає людина.
Перша спокуса полягає в тому, що сатана пропонує Ісусові замість функції спасителя виконувати послуги суспільного реформатора. Ісус може перетворювати каміння на хліб, спочатку, щоб насититися самому, а потім, щоб нагодувати інших. Ісус здійснить мрію всіх народів, особливо вибраного,яка проходить червоною ниткою усю Біблію: збудує Боже царство, у котрому всі матимуть що їсти. Тим часом Ісус прагне дати людині набагато більше, ніж лише хліб. Він знає, що коли почне тільки перетворювати каміння на хліб, то люди підуть за Ним, але при цьому лише вдаватимуть, що дійсно приймають у свої серця ті непрості істини, які Він проголошує.
Ця спокуса не перестала лунати. Пропозиція сатани далі залишається актуальною й усе сильно спокушає людей. Ця спокуса така велика, що Ісус прагне відповісти на неї, навіть більше, постійно на неї відповідає, але не так, як цього хоче сатана. Він сам стає хлібом для всіх. Це найглибша й остаточна відповідь Ісуса на першу спокусу сатани в пустелі. Ісус відмовивши злому духові, здобуває над ним Божу перемогу.
Другою спокусою, з якою стикається Ісус ( згідно з Євангелієм від Матея ), є спокуса месіанського служіння, яке склалось би з показових, ефектних зовні чудес і знаків, котрі швидко б зробили Ісуса дуже популярним серед народу.
Ісус одночасно відкидає сатанинську ідею використати Бога. Коли дає знаки й здійснює чуда, то завжди робить це з огляду на інших, щоб служити іншим, але ніколи не чинить цього для себе, щоб слугувати собі. Не дав жодного знака книжникам і фарисеям, які вимагали від нього доказів того, що Він – Месія не здійснив чуда перед Іродом, не зійшов з хреста. Таким є вибір Ісуса, коли Він постає перед найбільшими своїми випробовуваннями, такою є Його пропозиція дороги для людини, яка мусить пройти через свої, людські, випробування.
У третій спокусі спокусник намагатиметься обмежити месіянське служіння. До чистого людського бажання володіти світом і керувати ним, що є мрією багатьох людей і що було також мрією ізраїльського народу. Сатана переконаний, що Ісуса могло б задовольнити володарювання над світом, і тоді Він неодмінно забув би про правду й любов або принаймі мусів би зважати на свої владні переваги, представляючи такі речі громадськості. Ісус, одна, знає, що сатана може перемогти всіх сильних, але програє у двобої з вбогими і покірними. Знає, що його не переможуть імперії, але здолає пролита кров. Не переможуть його ні золото, ні військо, а лише хрест.
Ісус знає: якщо виконувати свою місію, скоритися земною силою й потужним впливом влади, то Його місія перестане бути чіткою та зрозумілою. Спасіння не було б уже спасінням, а перетворилось би на здобування.
Ось такими були три спокуси, яких зазнав Ісус. Вони символом і синтезом усіх спокус, з якими стикається людина.
Ворог людини нападає на неї тоді, коли вона почувається слабкою,і там, де відчуває своє безсилля. Атакує тоді, коли людина почувається виснаженою, неспроможною боротися, де відчуває свою нікчемність, де легко може помилитися.
Пустеля - те місце, в якому майже не помітно проявів життя, де здається, що все навколо дихає смертю, де самотня людина відчуває своє безсилля й свою малість, де так легко може піддатися безпросвітньому розпачеві,- усе ж може стати « школою », вчителем у котрій є сам Бог.
`Таким пустельним досвідом може стати перебування в реколекційному домі, духовному центрі чи контемплятивному монастирі.
У такій тиші можемо виразніше почути голос Бога й власного серця.

Пропозиції запитань для ділення:
Яким чином Бог промовляє до мене в моїй пустелі?
Чого вчить мене перебування в пустелі?
Категорія: 2013 р.Б. | Додав: Taras
Переглядів: 435 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024






Друзі сайту