Четвер, 21.09.2017, 16:15

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2013 р.Б.

Теми для зустрічей
20.01.2013, 15:20
Наслідувати Ісуса в Його дитячій любові до Марії (1)
 
Ісус ділиться з нами своїм щастям спілкування з Марією
Був Хтось, хто став найбільшим дивом Бога: це Його Непорочна Мати. Вона цілком відкрита для любові свого Сина. Вона, перед тим, як стати Матір'ю, стала Його Улюбленою. Марія - єдина істота, в якій Син Божий міг знайти гідне місце для себе. В ній Він міг бути повністю собою, міг любити без міри. В Марії Він, Який за визначенням є Любов’ю, дарував любов у такій повноті, що цей дивовижний світ Його любові до Марії ніколи не зможемо до кінця відкрити. Божий Син хоче поділитися з тобою своїм щастям перебування у цій до кінця непорочній душі... Він прагне, щоб ти відкрив хоч трохи те щастя, яке Він переживає у відносинах зі своєю укоханою Матінкою. Саме тому Він не раз буде тобі посилати Її, як найбільшу любов свого Серця – щоб ти, дивлячись на Неї, поступово, чим раз більше був охоплений цим дивовижним світом Єдиної Любові. (пор. Зошит № 45)
 
Наша участь в дитячій любові Ісуса до Марії
Ісус: чи знаєш ти, яка набожність до Марії є найдос­коналішою? Ніде ти не знайдеш набожності, досконалішої від тої, якої Я тебе навчу, а саме: участь у Моїй синівській любові до Моєї Матері. Мій брате, тільки тоді зможеш насправді наслідувати Мою любов до Марії, як дитини, коли як і Я – станеш її дитиною. А чи знаєш, в якій мірі ти дитина Марії? Мати, це жінка, яка дає життя. Марія дала тобі життя - найголовніше життя. Вона дала тобі його в Назареті, на Голгофі і під час твого Хрещення. Це безкі­нечне життя: немає в ньому ні тривог, ні недосконалостей, як у дочасному житті, воно безмірно щасливе це життя, не створене, людське чи ангельське, але — і ти це добре збагни — це доля твоя в житті самого Господа, в житті Пресвятої Трійці. Отже, Марія - це твоя правдива Мати, і то Мати така досконала, тому що Вона й Моя Мати. А ти — Мій брат, надзвичайно дорогий, бо Мій Отець — це також і твій Отець, а Моя Мати - це також і твоя Мати. (Е. Нойбер, Мій ідеал Ісус, Син Марії)
 
пропозиція запитань для груп ділення:
 
- як маріїність допомагає мені досягати щастя?
- чому звертаюся до Діви Марії, як до своєї Матері? коли роблю це з найглибшим переконанням?
 
 
 
Наслідувати Ісуса в Його дитячій любові до Марії (2)
 
Марія любить нас так, як любила Ісуса
Та, яка за волею свого єдиного Сина є нашою духовною Матір’ю, кохає нас так, як кохала Ісуса – людину.
Виконуючи свою місію Матері, Марія вже від Втілення цілковито була віддана в розпорядження Сина. Її життя було служінням і життям для Нього.
Тепер на міці завіту з хреста Її новим покликанням є духовне материнство щодо кожного з нас. Відтоді Вона живе для нас, піклується про нас і залишається повністю до нашої диспозиції.
Вона знаходиться при нас набагато більше ніж наші земні матері, можливості яких обмежені.
Небесна Мати "у розпорядженні” кожної своєї дитини цілий час, є якби на кожен її заклик. (Зошит № 14)
 
Як Марія носила на руках свого Сина – так само носить і нас
Слова: Жінко, ось син Твій” (Йн 19,26), означають, що відтоді Марія кохатиме всіх людей так, як кохала свого Сина як людину. Від цього часу Її дитя – це не лише Ісус. Є ним також вказаний св. Йоан і відтоді Її діти – усі люди.
Якщо дана нам за Матір Марія  носила свого єдиного Сина на руках, "носить також і нас”.
Скеровані до Неї слова: "Жінко, ось син Твій” можна пояснювати так: Моя Мамо, від сьогодні опікуватимешся всіма людьми і усіх будеш "носити на руках як своїх дітей, так, як носила Мене”. Слова ж скеровані до Йоана: "Ось Матір твоя”, можуть означати: Йоане, від сьогодні маєш особливе право на користування привілеєм дитини Марії – на те, щоб "залишатись в обіймах Моєї і твоєї Матері”.
Коли дивишся на зображення Божої Матері, можеш кожного разу нагадувати собі, що так, як Ісус є на Її руках, так само – без жодного перебільшення – і ти.
Прийняття цієї правди вимагає шаленої віри і постави євангельської дитини. Людина, котра немає в собі постави духовного дитинства, не визнає її та не прийме.
Проте, якщо, наважуючись хоча б на крихту шаленої віри, приймеш цю таємницю Божої любові, почнеш черпати з неї втіху і радість, які дозволять тобі переживати з дитячою вірою навіть найважчі миті твого життя. (пор. Зошит № 14)
 
Витривати на руках Марії
Переконання, що з волі Бога ти перебуваєш "на руках Марії”, повинно супроводжувати твою участь у св. Месі і твої сповіді. У цьому дусі можеш медитувати…
Це переконання повинно товаришувати теж усім твоїм щоденним справам. Пам’ятай, що незалежно від того, чим займаєшся, чи чимось дуже серйозним, чи незначним, залишаєшся на Її руках”. "На Її руках” працюєш, обідаєш, п’єш чай, "на Її руках” засипаєш і спиш.
Намагайся кожний день розпочинати актом віри в те, що Бог в своїй необмеженій любові до тебе хоче, щоб Марія носила тебе так, як носила Його єдинородного Сина.
Марія не випускає тебе зі своїх рук також і тоді, коли грішиш. Інакше гріх міг би стати для тебе неминучою катастрофою. Віра у "перебування на Її руках” діє так, що тобі легше встати і повернутись до життя в благодаті, що один твій гріх не тягне за собою лавину наступних.
Руки Божої Матері – це те виняткове місце, на якому можеш відродитись після кожного гріха.
Звісно, мусиш пам’ятати, що, коли грішиш, Марія дуже важко переживає спричинені твоїм гріхом муки Христа. Коли знущаєшся над власною гідністю і ображаєш Бога, який так нескінченно полюбив тебе, коли зневажаєш Його любов, Їй це мусить невимовно боліти. Проте, попри великі страждання, Вона не випускає тебе зі своїх рук. (пор. Зошит № 14)
 
пропозиція запитань для груп ділення:
 
- до чого спонукають мене слова: "відтоді Марія кохатиме всіх людей так, як кохала свого Сина як людину”?
- як формують мене слова Діви Марії до св. Хуана-Діеґо: "Хіба ж ти не прихований в складках Мого плаща та в Моїх обіймах, що тебе огортають…”?
- коли найбільш потребую її обійм? Коли про них забуваю?
 
для медитації:    Рим 8,15-16
 
 
 3.Мати усиновлених дітей

Як син, маєш право до таких взаємин з Марією, які існували поміж Нею й Ісусом у Його людській природі. Ти названий син, але на міці заповіту з хреста маєш усі привілеї справжнього Сина.

Пізнаючи любов Марії, пізнаєш, як сильно кохає тебе Бог, бо це Він через Неї виявляє тобі свою любов.

Марія є Тією, яка є посередницею в переказуванні любові Бога.

Відкриваючи цю незбагненну любов, прагнутимеш на неї відповісти і тоді можеш дійти до повного з’єднання з Христом. Була б це найбільша благодать, якою можеш бути обдарований тут на землі. (пор. Зошит № 14)

 

Бути дитиною Марії – дар та завдання

Процес формування нашого дитячого ставлення до Марії нелегкий, оскільки духовно стара людина хоче сама вирішувати свою долю.

Може й ти часто не довіряєш Їй, оскільки постійно довіряєш собі. Може бунтуєшся і не хочеш прийняти дарів, які Бог дає тобі через Її руки.

А проте лише тоді, коли будеш малим, безпорадним і безмежно довірятимеш Богу, будеш наділений справжньою силою.

Безпорадна Божа дитина розпоряджається силою самого Творця.

Для того, хто є перед Богом у поставі дитини, немає нічого неможливого.

Будування єдності життя з Матір’ю Божою буде твоєю дорогою до освячення.

Це твій надзвичайний шанс.

Звісно, якщо не хочеш, можеш сам взятись за несіння хреста і наслідування Христа. – Можна й так. Проте, якщо тобі дана благодать зрозуміти, ким для тебе є Марія,  скористайся з цього дару.

Твій внутрішній діалог з Божою Матір’ю творитиме цю предивну єдність, яка чимраз більше буде формувати тебе за Її взірцем, що означає: будеш жити більш повним життям, так, як жила Вона.

Якщо довіряєш себе Марії, Вона найповніше відкриє тебе на Святого Духа і навчить користуватись Його дарами.

І це буде твоєю дорогою до якнайглибшого життя вірою. (пор. Зошит № 14)

 

 Пропозиція запитань для груп ділення:

 - як використовую привілей – можливість розвивати синівські взаємини з Матір’ю Бога?

- наскільки Вона для мене - "посередниця в переказуванні любові Бога”?

- з яких падінь спричинених мисленням старої людини прийшлось мені підніматися на Маріїній дорозі до святості?

 


4.Любити Марію як Ісус
       Ісус: Ти живеш завдяки мені. Моя вдача мусить стати твоєю вдачею.Я — виноградна лоза, а ти — галузка: той самий сік і у лозі, і в галузках. Я — голова, а ти — член мого Містичного Тіла: А та сама кров пульсує і в голові, і в членах. О, як Я хочу перелити у твоє серце трохи цієї любові до Моєї Матері, любові, що палає в моєму Серці! Старайся бути чистішим, скромнішим, благороднішим – щоб Я міг дати тобі якнайбільше моєї синівської любові. Проси у мене благодать любити Її і постійно в цій любові зростати. Любов до моєї Матері це благодать - особлива благодать. Благодать отримуємо завдяки молитві. Проси — і отримаєш.
       Чи вже здогадуєшся, що Я хотів би об’явити тобі про твоє вшанування Марії? Ось маєш любити свою Матінку, тому що Я Її люблю; маєш любити Її так само, як Я Її люблю та маєш любити Її Моєю любов'ю до Неї.
       Намагайся, отже, за Моїм прикладом якнайбільше з'єднатись із Моєю Матір'ю.
       Єднайся з Нею в молитві! Проте, коли молишся до Неї, то пам'ятай, що розмовляєш з Нею від Мого імені; що це Я твоїм серцем і твоїми устами шаную і люблю свою Матір.
Виявляй своїй Матері все те, що тебе турбує та хвилює. Вона розуміє, що відбувається в глибині твого серця: розуміє те, що ти сам зрозуміти не можеш. Коли ти чуєш, що тобі бракує сили та волі — в джерелі її могутності відсвіжи свої сили та волю. Я Відкрив тобі тільки куточок того раю, яким для дитини Марії є щире з'єднання зі своєю Матір'ю. Вона сама приведе тебе до цього з'єднання і відповідно до того, як буде міцніти твоя вірність, Вона відкриватиме перед тобою його чарівність. (Е. Нойбер, Мій ідеал Ісус, Син Марії)
 
пропозиція запитань для груп ділення:
 
- чи/як часто прошу, щоб я міг любити Діву Марію - Ісусовою любов’ю?
- що заважає мені відкритися на це особливий дар?
- наскільки наближення до Діви Марії – освіжує мене? 
 
для медитації:    Гал 4, 4-6, Рим 8,15-16
 
 
 5.Ввести Марію до свого життя 
Мати народжує дитя, живе з ним тісно з’єднана та любить її так, наче воно у ній єдине. Тому ця дитина, у своєму непохитному довір'ї, може довірити їй себе. Йоан, доручаючи себе Марії, ввів Її у свій внутрішній світ, щоб розділити з Нею все, що є його внутрішнім "я"."Довіра - як навчав папа Йоан Павло ІІ, - це відповідь на любов особи, особливо - на любов до матері”. (RM, 45). 
Відтоді усі суттєві справи свого життя Йоан розв’язуватиме разом з Матір’ю Божою, дозволяючи Їй втручатись в найбільш особисті переживання і досвідчення, дозволяючи, щоб Вона провадила його так, як мати провадить свою дитину.
Розпочни й ти будувати власні внутрішні взаємини з Матір’ю – такі, які існують між малою дитиною і кохаючою мамою. Введи Її в найбільш інтимні сфери свого життя. Нехай твою поставу характеризує постава Божого дитинства. (пор. Зошит № 14)

Через довірення – до участі в вірі Марії  
Для кожного християнина, для кожної людини – Марія та, котра повірила, як перша. Цією вірою – вірою Улюбленої та Матері – Вона хоче впливати на всіх, які по-синівські Їй довіряють. Чим більше вони тривають в довіренні і діють в ньому, тим більше Марія наближає їх до невимовних "багатств Христових". (пор. Еф 3, 8). (ЙП ІІ, RM, 46)

Ісус взірцем слухняності Непорочній 
Подивімося на наш найдосконаліший Взірець – на Ісуса. Він, Бог, сама святість, віддає себе Непорочній Матері без застережень, стає Її дитиною, хоче, щоб Вона вільно керувала Ним упродовж тридцяти років свого земного життя. Хіба потрібно нам кращу заохоту? (св. Максиміліан Кольбе, Твори)

Вірити, що Непорочна керує усім 
Св. Максиміліан Кольбе хотів одного: виконати волю Непорочної Діви Марії. Він боявся лише одного: "щоб часом не діяти всупереч Її волі, щоб  не занедбати чогось – чи то через лінощі, чи через страх з приводу страждань і принижень, яких Непорочна хоче від нас". Її волю він вбачав у добрих натхненнях, у потребах наших ближніх, у життєвих необхідностях, і, перш за все, у волі настоятелів. Цю волю виконував силою Її благодаті, хоча це часто вимагало великих жертв з його боку. Іноді, деякі рішення настоятелів, як здавалося, мали руйнувати його діла, проте він, прислухавшись смиренно, переконувався раніше чи пізніше, що вони були провіденціальні, що Непорочна всім керувала з великою мудрістю і силою. Після такого аналізу не дивно, що він часто повторював: "я можу все у Тому, Хто мене укріплює через Непорочну”. (о. Є. Доманьські OFM Conv, Апостол о. Максиміліан Марія Кольбе)

Єднання з волею Марії – шлях до перемоги 
Яким найшвидшим способом та найдосконаліше можемо подолати зло у всьому світі? Тоді, коли найдосконаліше дозволимо Марії, щоб Вона нас вела. Це - найголовніша і єдина справа. Я сказав: потрібно лише цього. 
Насправді, кожен з нас ні про ніщо інше не повинен старатися – лиш про те, щоб своєю волею погоджуватися, налагоджувати, наче у повноті злитися з Її волею, оскільки Її воля цілком з’єднана з Волею Божою, Її серце з Серцем Її Сина Ісуса. (св. Максиміліан Кольбе, Твори)

Ввести Марію у своє внутрішнє життя 
"По – синівськи довіряючи себе Марії, пише Йоан Павло ІІ, християнин – подібно як апостол Йоан – «приймає» Мати Христа і вводить Її в те все, що становить його власне внутрішнє життя, частково його людське і християнське «я»” (RM 45).
Своїм завітом з хреста Ісус закликає кожного з нас до будування єдності життя з Марією. Спаситель хоче, щоб ми впровадили Його Матір в наше внутрішнє життя, щоб Вона могла нас формувати.
Слова: "узяв Її до себе”, означають не лише прийняття Марії до свого дому і турбування про Неї. Означають вони цілковито новий різновид міжособових взаємин – своєрідну єдність життя св. Йоана і Божої Матері.
Віддання Марії за матір св. Йоану встановлює нове "внутрішнє відношення сина до матері” (RM 45).
Довірення себе Марії веде до особливих взаємин з Нею. Через смерть Христа Бог розливає над світом свою безмірну любов – любов батьківську і материнську – і хоче, щоб вона доходила до найглибших варств наших сердець  через Серце Марії.
Ця велика благодать вимагає відповіді. І, власне, твоє довірення себе Марії – довірення, що виражається  життям цими винятковими взаєминами – є відповіддю, якої Бог очікує від тебе.
"Синівське довірення по відношенню до Богородиці” (RM 45), про яке говорить Папа, це запропонований кожному з нас шанс увійти в такий особистий та інтимний контакт з нашою духовною Матір’ю, що це уможливить Марії якнайповнішу участь в формуванні нашого внутрішнього життя.
Христос хоче, щоб ти ввів Марію у все своє життя, в найбільш інтимні внутрішні переживання і щоб завдяки цьому намагався дивитись на себе та оточуючий світ немовби Її очима.
Тоді будеш  сильний Її силою. (пор. Зошит № 14)

Пропозиції запитань для ділення:
1 Чи бажаю виконувати волю Отця як виконувала Богородиця?
2.Чи довіряю Діві Марії своє внутрішнє життя?
6. Перероджуватися в Ісуса - через Марію
 
6.Преображатися в Ісуса через Марію. 

Марія прагне, щоб Христос зростав у нас 
Марія, котра є постійно при тобі і піклується про твій різнобічний розвиток, особливо піклується про твій розвиток духовний.
Вона – Мати і Вихователька твого духовного життя.
Найглибше Її прагнення – щоб в тобі зростав Христос, таким чином, щоб в твоєму серці не лишилось вже місця для тебе самого, лише – для Нього і Його волі. (пор. Зошит № 14)

Марія дбає про те, щоб кожного сформувати на взірець Сина

Тільки на Божому суді та на Небесах ми будемо знати, як наша ніжна Небесна Матінка дбала про кожного з нас від самого початку, як піклується про кожну душу своєї дитини, щоб сформувати її на взірець Ісуса, Свого первородного Сина, Прообразу святості, Людини - Бога. (св. Максиміліан Кольбе,Твори)

Наслідувати Марію у відтворюванні обличчя Христа

Марія протягом тридцяти років мовби вбирала в себе Божу присутність свого Сина. Тому теж Її обличчя досконалим чином відобразило Обличчя Христа, і в цьому полягає Її велич. Як важливо було для Ісуса створити цей Шедевр – найбільш досконалий свій образ, – якщо Він присвятив Марії аж тридцять років. Вона постійно вбирала в себе Його думки, Його прагнення і Його волю, таким чином становлячи чимраз більшу єдність зі своїм Сином.

Ти зустрічаєшся з присутністю Ісуса на сторінках Євангелія. Тож повинен так, як Марія, вбирати в себе Його думки і прагнення, щоб пізніше ними жити. Ти повинен повністю і до кінця наслідувати Марію в Її відкритості на цю велику Христову справу формування кожного з нас на Його подобу.

Святе Письмо має бути для тебе місцем зустрічі з Тим, Хто тебе до кінця полюбив і прагне також і в тобі сформувати свій Образ, як це зробив зі своєю укоханою Матір’ю. (пор. РпВ)

 

Дивитися та думати, як Марія – щоб дивитися та думати, як Христос

Христос хоче, щоб ти ввів Марію у все своє життя, в найбільш інтимні внутрішні переживання і щоб завдяки цьому намагався дивитись на себе та оточуючий світ немовби Її очима.

Мала дитина ділиться зі своєю мамою всім, що переживає, вона також розділяє його внутрішні переживання, тому дитина свідомо чи підсвідомо теж наслідує її.

Саме про це йдеться також і у випадку Божої дитини, котра довіряючи себе по-синівськи своїй духовній Матері, починає ділити з Нею усе своє життя, створюючи сопричастя осіб. І так сильно вдивляється в Неї, що, навіть не знаючи коли, починає жити Її життям і любити Її Серцем.

Починає дивитись на світ так, як дивиться Вона.

Думати так, як думає Вона.

Відчувати, як Вона і жити, як Вона.

 – А дивлячись так, як дивиться Марія і думаючи, як Вона, думаємо так, як думає Христос і дивимось на світ так, як дивиться Він.

Тоді дійсно наслідуємо Христа.

Відповідаючи на любов Матері і по-синівськи довіряючи себе Їй, дитина дозволяє, щоб Вона формувала її внутрішнє життя на свій взірець.

Божа дитина, що виходить назустріч Матері і без страху дозволяє Їй формувати себе, починає інакше жити. Її життя змінюється, хоча сама вона не мусить знати, коли Божа Мати почне "за неї жити Євангелієм”. (пор. Зошит № 14)

Пропозиції запитань для ділення:
1.Як ділюся з Марією своїми внутрішніми переживаннями?
2.Чи дозволяю Марії, запрошую Її формувати своє життя? 

Для розважання: Мт.18.3-4; Рим.8.14.






7.Боротьба проти власної волі
Коли нам не виходить якась ініціатива, яку хочемо реалізувати в ім'я Бога та з метою виконання Його волі – часто запитуємо: чому?

Причиною може бути те, що завдання, до якого взялися, ми хотіли виконати самі, що в нашому ставленні не було молитви довірення. Якщо, наприклад, не справляємось у справі виховання чи то власних дітей, чи осіб, за яких ми несемо відповідальність в якомусь іншому сенсі, причина може полягати в тому, що ми беремо на себе ці завдання самі, не закликавши Марію, - що хочемо виконувати їх на шляху діяння власного. (пор. Зошит № 20)
Так часто бачимо, що хоча ми хочемо слідувати волі Божій – все наново підкоряємось своїй волі або міркуванням з уваги на людей. Хоча ми хотіли б розуміти інших і турбуватися про них – ставимо себе в центрі; хочемо бути радісними та довіряти, але часто сумуємо і піддаємося спокусі безнадії; хочемо пригорнутися, прилипнути до Бога, але насправді, поступаючись своїй слабкості, ми піддаємось тілу в рабство. Крім того, наша молитва, зазвичай, повна розсіяності. Навіть під час Святої Літургії, Адорації чи медитації починаємо думати про сімейні проблеми, про когось, хто дуже близький до нас, про те, чим цікавимось: політичні події чи автомобілі, комп'ютери і т.д.

Коли переконуєшся, наскільки дух цього світу заволодів тобою – почнеш втрачати гарну самооцінку та збагнеш, як дуже потребуєш, щоб Мати Марія, дана тобі, нахилилася над тобою. (пор. Зошит № 20)

У словах: "Ось Матір твоя” (Йо. 19, 27) Ісус дає нам в розпорядження найчудовіше кермо – свою Мати.

Тим особливим кермом можеш користуватися безперервно.

Марія допоможе тобі повернутись, тільки б ти з покорою звернувся до Неї – з покорою, отже вже без власних планів та поглядів і з готовністю погодитись з усім, що Вона схоче тобі запропонувати.

Якщо тим кермом, яким є для кожного з нас Божа Матір, будеш користуватись як найчастіше, якщо із вірою будеш благати: ” Маріє, зроби зі мною, що хочеш”, то постійно будеш вертатись до головної течії річки Божої волі.

Божа дитина, котра віддалась Марії особливим чином, повинна користуватись даром її материнської присутності як найчастіше. Інакше справді застрягнеш десь у заростях. В кожній важкій ситуації намагайся благати Марію: ” Маріє, Ти знаєш, що я, Твоя дитина, не в стані власними силами бути вірною Богу, що не в стані не думати по–людськи. Тому прошу Тебе про порятунок. Допоможи мені звільнитись від такого мислення і від моїх власних планів. Ти сама керуй човником мого життя, котрий пливе рікою Божої волі”.

Якщо будеш приймати таку поставу і, позбуваючись власних концепції, будеш виходити назустріч Божого діянню, Марія кожного разу, коли застрягнеш на мілині, візьме твій човник у свої руки і Сама помістить його у центрі головної течії.

А оскільки "кора ” увесь час випадає з головної течії, тому також і твоє благання мусить бути як можливо найчастішим. Тоді кожне твоє падіння буде закінчуватись вставанням.

Вона сама буде тебе піднімати, бо такою є роль матері.

Завжди, коли станеш перед Марією безпорадний і "порожній” – без власних поглядів, Вона наповнить тебе Своїм власним спрямуванням на Бога.

В твоєму житті може бути багато падінь, але тоді вони будуть маленькі. Свята Тереза від Дитя Ісуса казала, що падала дуже часто, але ні були то небезпечні падіння. Випадало лише з головної течії Божої волі, однак перенесена Марією, одразу верталась. Подібно у твоєму житті може бути тільки наче відхилення від головної течії на течію більш повільну, а не зупинка у зарості.

Бог послуговується Марією, щоб зробити нас підданими на діяння Святого Духа. Потрібно, щоб скорився її, щоб як найчастіше просив аби вона сама керувала твоїм життям – згідно з Божим задумом, пов’язаним з її особливою місією.

Поки не буде у тебе справжнього прагнення звільнитись від власних поглядів на життя, доти Марія не зможе вміщувати тебе увесь час наново у головну течію Божих планів, бо Вона не може діяти всупереч твоїй волі. (пор.Зошит № 15)

Пропозиція запитань для ділення:

1.Чи звертаюся до Марії шукаючи Божої волі в житті?
2.Чи зрікаюся від власних поглядів на життя?

 
 
 8.Апостольство Марії.
Хто стає власністю Марії – здобуває для Неї душі. Ми повинні бути Її слугами, дітьми, невільниками і т.д. і т.п. Коротше кажучи, маємо бути Її в усіх відношеннях, якнайближче, найдосконаліше Її – наче самою Марією. А тому, хто Її любить безкорисливо, тобто любить Її не для свого блага, а задля Неї самої – не вистачить сама любов до Неї, але буде постараюся, щоб Її любили також інші люди. І чим більше хтось стає Її, тим більше душ здобуває для Неї, тобто стає Її лицарем. (св. Максиміліан Кольбе, Твори)
Для того, щоб хтось став знаряддям Марії повинен дозволити Їй здобути себе  
Перш за все, ми повинні підкорити Непорочній свої душі, щоб, через Йеї, могло їх здобути солодке Серце Ісуса! Перо, різець, кисть в руках майстра виконують прекрасні твори, тому що вони повністю йому підвладні і слухняні. Так само і нам слід формувати свою волю і дозволити Непорочній робити з нами все, щоб Їй подобається. Це найважливіший бастіон нашого наступу, який маємо здобути!
І, нарешті... Страшно подумати... Зі всіх мільярдів людей, які живуть на нашій планеті, тільки незначна частина вшановує Непорочну і служить Їй, а решта Її та Її Сина зовсім не знає, або забула про Них.
Ми маємо привести до ніг Непорочної всі душі, тому потрібно великих зусиль і жервенності, щоб прямувати як можна швидше до нашої мети: ця мета чудова та блискуча - завоювати весь світ для Непорочної, і, через Неї, для найсолодшого Серця Ісуса, і як можна швидше! (пор. св. Максиміліан Кольбе, Твори)

Належати до Непорочної та впроваджувати Її до сердець 
Ми належимо до Неї, до Непорочної. Ми Її власність – необмеженим чином, найдосконаліше, наче ми – Вона сама. Вона, через нас, любить Доброго Бога. Вона, нашим убогим серцем, любить свого Божественного Сина. Ми стаємо посередниками, через яких Непорочна любить Ісуса, а Ісус, бачивши нас, як власність, і, наче частину своєї улюбленої Матері, любить Її в нас і через нас. Яка це чудова таємниця! 
На сторінках Євангелія читаємо про людей, якими заволодів нечистий дух – про біснуватих, божевільних, в яких думав, говорив і діяв сатана. – Ми хочемо, щоб нами ще більше й безмежно заволоділа Непорочна: щоб Вона сама думала, говорила, діяла через наше посередництво. Ми хочемо належати до Непорочної Діви Марії у такій мірі, щоб не залишилося в нас нічого, що не було б Нею, щоб ми перемінилися в Неї так, щоб залишилася тільки Вона. – Щоб ми настільки належали Її, як Вона до Бога. – Вона належить до Бога настільки, що стала Його Матір’ю; ми хочемо «стати матір'ю», яка у всіх серцях, які існують і будуть існувати, народжуватиме Непорочну. Впроваджувати Її у всі серця, народжувати Її у всіх серцях так, щоб Вона, входячи до цих сердець, починаючи в них своє володіння, могла народити солодкого Ісуса, Бога, щоб Він зростати в них аж до досконалого віку – яка це чудова місія!... Чи не так?... Обожнення людини - щоб стала Богом-людиною, через Матір Бога-людини. (пор. св. Максиміліан Кольбе, Лист до о. Антонія Віводи)

Проголошувати світу любов Бога через любов Марії 
Для того, щоб ми в повноті з надією дивитися на кожну людину, як на майбутнього святого, необхідним є відкритися на благодать – на Боже діяння в нас. Дорогою до того, щоб так дивитися, може бути наше сопричастя з Марією. Тому, у нашій молитві довірення, ми повинні впевнено дякувати Їй за те, що Вона сама дає нам можливість дивитися на всіх так, як Вона – з любов’ю, що дає нам своє прагнення, щоб дійшли до святості ті, в яких ми бачимо тільки затверділих грішників, злочинців, бандитів… Якщо б ми приймали дарований нам погляд Марії, яка з любов'ю, вірою і надією дивиться на всіх, тоді ми могли б випрошувати у Христа навернення навіть для найбільших грішників. Таким чином, виконавши вчинок милосердя, ми самі могли б відкритися на милосердя Боже і приблизити наше власне спасіння. Коли відкриваємося на сопричастя життя з Марією, дозволяємо Їй, щоб дала нам свою любов до Христа в кожній людині, незалежно від того, наскільки велике її зло – стаємо знаряддям Божого милосердя. Даємо можливість Матері Божого милосердя розливати милосердну любов Бога на Церкву та світ. Таким чином, проголошуючи світові через любов Марії, Божу любов, ми можемо ставати знаряддями Нової Євангелізації. (пор. Зошит № 23)                                                                                                                                                                       Пропозиції запитань для ділення:
1.Чи віддаю себе через Марію Богу на виключне служіння Церківі?
2.Чи бажаю, щоб весь світ прийшов до Христа? 

 9.Пріоритет убогих засобів і молитви.

Ти кажеш, що молишся за когось, хто не вірить, що дуже багато молишся за чиєсь навернення чи про чиєсь здоров’я. – Але все залежить від того, якою є твоя молитва. Часом достатньо було б одного твого – "так”, сказаного Богові з радістю. Цей звичайний, вбогий, непоказний засіб може дійсно робити чудеса. Коли тобі важко, коли Бог пропонує тобі участь в тому, що є найціннішим для спасіння душ, подумай про Йоана Павла ІІ, про його терновий вінець злостивої критики і його величезне виснаження, особливо під час так частих подорожей по світу. Подумай про св. Максиміліана, того святого, якому так багато вдавалось, але коштом вбогих засобів. Адже дуже часто йому було душно, часом, фактично, задихався, особливо під час подорожей, коли, як писав в своїх листах, попросту не міг дихати і коли абсолютно не мав сил. Той, кого назвали "безумцем Непорочної”, був безумцем в уживанні вбогих засобів. Якщо ти не зрозумів вартості вбогих засобів, то, по суті, не зрозумів, чим взагалі в своїй глибині є християнство. Бо якщо ти не розумієш вартості і сенсу вбогих засобів, то не розумієш хреста, а хрест є в центрі Церкви. Це з хреста Ісус усе притягнув до себе, з того хреста, під яким стала Його Мати, не забираючи перед лицем страхітливих страждань Спасителя свого "так”. Це з хреста неустанно спливає Божа благодать відкуплення і освячення світу. Спаситель притягує тебе не тріумфальним в’їздом до Єрусалиму, але хрестом і з хреста кличе тебе, щоб ти пішов за Ним, щоб полюбив Його так, як Він полюбив тебе – "аж до кінця”. Покровителькою вбогих засобів є Марія, Та, що, на думку людей, не здійснила в своєму житті жодної великої справи. В Її житті не має взагалі багатих засобів; є вбогість, мовчання, укрите життя, покора, послух, молитва, контемпляція, посвячення Богу. Її життя, повне простоти і користування вбогими засобами, було життям укритим в Богові. До такого життя Вона запрошує й тебе. Вона хоче, щоб ти жив вірою, щоб в твоєму житті домінувало прагнення застосовувати вбогі засоби – на взірець Назарету. Хоче, щоб ти зрозумів правду, що міститься у вислові св. Йоана від Хреста: "Крихта чистої любові – вбогий засіб – більш цінна для Бога і душі і більш благотворна для Церкви, ніж всі інші діла разом узяті” (Духовна пісня, строфа ХХІХ , 2). (пор. РпВ) Св. Йоан від Хреста говорить, що найменший акт чистої любові має в очах Бога більшу вартість, ніж всі інші наш діяння, разом узяті. Таким чином, через молитву довірення, Церква може збагачуватися у незвичний спосіб. Якщо б, завдяки сопричастю життя з Марією, наші молитви і все наше життя почали б перетворюватися в акти чистої любові – весь світ міг би наповнюватися особливими благодатями. Акти чистої любові могли б відроджувати Церкву. Все містичне тіло могло б додатково "підживлюватися" - так як у тілі людини свіжа кров розповсюджує нові поживні речовини по всьому організму. Акти чистої любові, які беруть свій початок в Таємниці Відкуплення, виникають тоді, коли сам Бог в нас, і за нас звершує щось досконалим способом. Діяльність людини позначена гріховністю; лиш те, що робить в нас сам Бог є актом чистої любові, тому що тільки Бог є чистою любов’ю. (пор. Зошит № 2)

Запитання для ділення:
1.Яке місце убогі засоби займають моєму апостольстві?
2.Чи моя молитва ділення є актом чистої любові?

10.Марія – Мати душ в нас та через нас, попри наші слабкості

Дозволяймо Непорочній діяти в нас і через нас, а тоді досагнемо найбільше. Нехай Вона в нас і через нас проголошує, нехай вчинить наше життя своїм, нехай сама живе в нас. Тоді ми будемо жити найдосконаліше Євангелієм, тому що Вона буде жити нами. Будемо також найдосконаліше «матір'ю душ», згідно Євангелія, тому що Вона буде матір'ю душ в нас і через нас. Це самий вірний і простий спосіб, щоб ми  різнобічно удосконалювалися та удосконалювали інших.

Що стосується власних слабкостей – вони не повинні нас знеохочувати, але навпаки – чим марніший інструмент - тим більш придатний, щоб показати доброту і силу Непорочної Діви Марії.

Св. Павло не вагається навіть сказати, що він пишається своїми слабкостями, щоб в ньому виявилася сила Христова (пор. 2 Кор 12, 5; 12, 9). (Марія – найкоротша дорога до сопричастя з Богом. Вибір текстів св. Максиміліана Кольбе)

Жити приховано, щоб показувати Непорочну

Кожен з нас, оскільки належимо Непорочній – маємо наслідувати Її в житті. Ми повинні бути приховані, невідомі, сховані під Її плащем. Потрібно, щоб ми Їй давали перше місце, а нам самим не слід виглядати з-під Її плаща. Не можемо приписувати собі те, що насправді належне Їй. Ми самі не можемо зробити нічого: те, що в нас добре та  добро, яке робимо для душ –  спричиняємо не ми, а Непорочна Діва Марія. (з конференцій св. Максиміліана Кольбе)

Пропозиції запитань для ділення:

1.Як мої слабкості впливають на служіння душам

2.Чи сприймаю прихованість як благодать?

 

11.Здобути  світ для Непорочної

Суть своєї маріїної думки о. Максиміліан виразив у словах: "Непорочна - це наш ідеал. Нам потрібно до Неї наблизитися, до Неї уподібнюватись, дозволяти, щоб Вона заполонила наші серця та все наше єство, щоб Вона жила і діяла в нас і через нас, щоб Вона любила Бога нашими серцями, щоб до Неї безмежно належали – ось наш ідеал. Осявати середовище, здобувати душі для Непорочної, щоб перед Нею відкривалися серця ближніх, щоб Вона могла воцаритися в серцях всіх, хто всюди в світі, незважаючи на расу, національність, мову, а також в серцях всіх, хто коли-небудь житимуть до кінця світу – це наш дорогий ідеал. Та щоб Її життя поглиблювалося в нас з дня на день, з години на годину, з хвилини на хвилину, без будь-яких обмежень – це наш ідеал. А також, щоб це Її життя розвивалося в кожній душі, яка є яка колись буде - це наш дорогий ідеал”. Тут о. Кольбе додає: "Хто може це збагнути – нехай збагне”. (о. Є. Доманьські OFM Conv, Апостол о. Максиміліан Марія Кольбе)

 

Нести любов Марії іншим

Богородиця хоче, щоб ми нашим життям усім людям показували Її любов, щоб ми свідчили про особливу любов, яку Мати Церкви має для всіх. Вона прагне любити інших в нас і через нас. Хоче, щоб ми любили один одного Її любов’ю та щоб остаточно в нас почала існувати повнота Христової любові. Одначе, ми дуже часто не дозволяємо, щоб це Вона могла любити в нас і через нас. Тому, для багатьох людей вислів "Божа любов” все залишається абстрактним, тому що ніколи не зустріли нікого в своєму житті, хто міг би любити їх такою любов’ю, якою любила Марія. (пор. Зошит № 23)

 

Давати з нестачі – довіряючи Марії

Потрібно також, щоб ми, беручи активну участь у житті та місії Церкви або в інших Божих ділах – давали з нестачі. У християнстві бо не йдеться про служіння - залежно від надміру часу чи ресурсів. Тому потрібно, щоб ми у служінні Богу бралися до чогось, що по-людськи неможливе, що нам не під сили, або чого нам в загалі не хочеться. Тоді ми повинні дякувати Марії, що Вона здійснює це за нас, бо ми самі не були б на це здатні. Не ми бо маємо діяти, а сама Марія. (пор. Зошит № 21)

Пропозиції запитань для ділення:

1.Чи намагаюся любити інших як Марія, любовю Марії?

2.Яка моя  участь в житті і місії Церкви?


12.Вести до Христа через Марію.

Кожен з нас, оскільки належимо Непорочній – маємо наслідувати Її в житті. Ми повинні бути приховані, невідомі, сховані під Її плащем. Потрібно, щоб ми Їй давали перше місце, а нам самим не слід виглядати з-під Її плаща. Не можемо приписувати собі те, що насправді належне Їй. Ми самі не можемо зробити нічого: те, що в нас добре та добро, яке робимо для душ – спричиняємо не ми, а Непорочна Діва Марія. (з конференцій св. Максиміліана Кольб

Марія: Бути апостолом — це значить приводити душі до Христа і давати їм Христа. Я — та дорога, що веде до Христа. Я дала Христа світові. Якщо ти хочеш швидше привести душі до Христа, покажи їм докладно дорогу, що до Нього веде. Якщо хочеш дати їм Христа в повному обсязі, покажи їм ту, посланництво якої — давати світові Христа. 
Не забувай свого власного досвіду: чи ж ти не впев¬нився в тому, що, незважаючи на повсякчасну невірність ласці, якась дивна переміна сталась у тобі відтоді, коли Ісус розкрив перед тобою таємницю своєї дитинної любові? А коли ти знайшов світло, то не тримай його під накриттям, а постав перед людьми. Таємниця твого внутрішнього життя буде також таємницею твого апостольського життя. (Е. Нойбер, Мій ідеал Ісус, Син Марії)


Марія: Я всесильна завдяки Божій всемогутності і тією всесильністю наділяю тих людей, які працюють від мого імені. Це мені, а не тобі, доручив Господь Бог завдання — розчавити голову змія та встановити царство мого Сина в світі; ти є тільки учасником мого посланництва. Я — головний вождь Христового війська; ти — тільки мій воїн. Спасти маєш моїх дітей, а не своїх. Чи мати не прагне спасіння своїх дітей набагато більше, ніж хтось чужий? 
Однак не досить працювати багато, щоб мати такі незвичайні досягнення: треба працювати від мого імені. Скільки-то разів трудився ти надаремно! А це тому, що, починаючи працю, не сказав мені: "В ім'я твоє!" Працювати в моє ім'я — це значить працювати відповідно до моїх намірів та бути свідомим щодо участі у моєму посланництві та в моїй всесильності. Починай з повним довір'ям, що тобі вдасться, бо через тебе працюю Я. Без мене тобі не може пощастити, зі мною не може тобі не вдатися. (Е. Нойбер, Мій ідеал Ісус, Син Марії)

Пропозиції запитань для ділення:
1.Чи має спрагу спасати дітей Марії!
2. Чи працюю в імя Марії?

Категорія: 2013 р.Б. | Додав: Vova
Переглядів: 154 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017






Друзі сайту