Богоявлення Святкуємо велику подію, яка завжди залишається актуальною. Вона повернула хід часу. У цей день людство віднайшло джерело життя, і все оновилося, адже Бог Отець уперше обявив нам свого Сина, нашого Спасителя. Нехай же цей день не буде для нас таким, як усі інші. Проживімо його у сердечній молитві, в здивованому спогляданні, так, ніби ми вперше пізнаємо того, кого дає нам Отець.
Щоразу, коли Бог показується людям, Він понижується. Так було від сотворення світу і аж до смерти Ісуса на хресті та заслання Святого Духа, і так є кожного дня нашого життя, щоразу, коли Бог, коли Пресвята Тройця відкриває себе нам в Ісусі, в улюбленому Синові, Який став людиною.
Коли нам зявляється Бог, приходячи до нас у богоявленні, Він понижується. Він виявляє себе. У цьому було значення хрещення Ісуса так було при нашому хрещенні, і це є основою життя нас, охрещених людей. Приймаючи хрещення Він немов занурився у нашу людську природу і піднімається з нами до Отця.
У своєму хрещенні Ісус виявляє свою любов, сходячи по нас туди, де ми перебуваємо, углиб нашого людського життя, як ми кажемо, «на саме дно», аби взяти нас зі собою. Тому з того дня вода стала таїнственним знаком нашого хрещення, нашого нового народження, нашого єднання з Отцем. Постановімо тепер бути смиренними, правдивими самі зі собою, визнаючи свої хиби,обмеження, слабкості, замість того, щоб побиватися, зациклюючись на них, завдаючи таким чином страждання іншим, і відкриймо своє серце тому,хто чекає нашого «так», щоб узяти на себе всі труднощі. Тоді на нас зійде Святий Дух, наповнюючи нас довірою і радістю, як Він зійшов на Ісуса. Він є нашим новим життям. І ми можемо Йому дякувати за це безконечно. Чим більше Господь понижується, Тим більше Він дає себе, а чим більше ми сповнюємося покорою, тим більше приймаємо Його. о.Жан Корбон.
Пропозиції запитань для ділення:
1.Чи намагаюся у покорі перед Богом щиро визнати свої хиби, обмеження, слабкості?
2.Чи подиі і подяка присутні у моєму серці, молитві?
|
