П'ятниця, 24.11.2017, 20:26

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2009 р.Б.

БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН №21
14.11.2009, 19:43
           БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН

                      Київська Архієпархія УГКЦ  

                         №21 (від 07.11. 2009)


Спільне добро подружжя і сім'ї (1)


І сотворив Бог людину на Свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: "Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі." І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре. (Бут 1, 27. 31а)

Подружня присяга визначає, а одночасно, встанов¬лює те, що є спільним добром подружжя й сім'ї. "Я,... беру тебе,... за жінку, за чоловіка, і присягаю тобі любов, вірність, і подружню чесність та що не покину тебе аж до смерті". 
Слова подружньої присяги харктеризують те, що становить спільне добро — насамперед подружжя, а потім сім'ї. Спільним добром подружжя є любов, вірність і подружня чесність, а також тривалість їх зв'язку "аж до смерті". Це добро обидвох є одночасно добром кожного з них. Згодом воно повинно стати добром їхніх дітей. Спільне добро, за своєю природою, єднаючи окремих людей, забезпечує справжнє добро кожного із них. (ЙП ІІ, ЛдР 10) 

Згинаючи коліна перед Отцем, від Якого походить всяке батьківство, майбутні батьки усвідомлюють собі, що вони – «відкуплені», тобто, що за них заплачена найвища ціна: ціна дорогоцінної Крові Христа (1 П 1, 18н) – дар найбільш безкорисливий, в якому беруть участь завдяки Таїнству. Подружня присяга доповнюється Євхаристією, тобто жертвою «виданого Тіла» та «пролитої Крові». (Зошит № 30)

пропозиції запитань для ділення:

- що, конкретно, помічаємо, як «спільние добро» дароване Господом у нашому подружжі і сім'ї? 
- наскільки переживання нами Євхаристії є для нас нагодою, щоб розвивати це «спільне добро»? 

___________________________________________________________

  Подвиг у світі.
«Але я маю проти тебе, що любов свою першу покинув»(Од.2.4)- шлюб є благодатним і переважаючим шляхом до першої любові, яка для кожного є Христом.
Безліч творів світової літератури розповідають один і той самий сюжет: зустріч – закоханість –перешкоди – їх подолання – весілля (чи просто обійми) – і все, завіса падає.Мається на увазі, що далі сюжетові нічого робити, обійми не закінчаться, усмішка не згасне, так, що далі іти за героями не має жодного сенсу. Якщо ж пригод не має, то виходить, що більша частина людського життя проходить у певній смузі не цікавості.
Насправді шлюб- це подолання тисяч перешкод- віднаходження першої любові.Всі знають, що втриматися у шлюбі буває набагато важче, ніж розпочати його. Набагато легше розповідати про подружжя молодим, які, з нетерпінням ще збираються засвоїти її, ніж тим, котрі самі готові ділитися нею від надмірц досвіду і втоми від нього. Часто ціна шлюбу виявляється аж тоді , коли фізично і духовно проходимо через досвід згасаня тіла того, хто був з нами «одним тілом». Любов здійснюється, набуває справжньої сили не лише в подіях молодості, але й тоді, коли тіло чоловіка, або дружини знищене хворобою, і тоді коли уражений і його розум. Тютчев писав перед смертю:
Позбавила мене десниця Божа
Здоров’я і снаги, повітря й сну,
Лишила при мені тебе одну, 
Аби Йому молитись був спроможен.
Тютчев молитовно торкається таємниці Бога через серце іншої людини. І в цьому є своя закономірність: нерідко ми досвідчуємо існування свого шлюбу саме в період близького чи насильного йозо розрубування. Навіть проста подорож, через яку ми ненадовго полишаємо рідну домівку відкриває нам важливість родинного діалогу з іншими. Найкраща література про шлюб - це листи з дороги чи тюрми. Ще більше внутрішньої правди про шлюб буває в розмові з померлим чоловіком чи дружиною, коли один, що замовк, говорить устами іншого.
Апостол Павло закликає подружжя, та й усіх християн , носити тягарі один одного(Гал.6.2) Шлюб- це драбина, чи дорога, що веде до храму, який називається любовю, - слово яке піддається найбільшому псуттю, інфляції, але поприте, знаходить сили для відродження, покаяння, прощення і вірності. Покаяння - це визволення від ідолів, що їх людина створює всередині себе, часто ідолів пристрасті, яка любить лише себе. Сімейне життя, де чоловік та жінка завжди у всьому праві щодо одне одного, виявляється найменш стійким. У цій правоті шлюб задихається як у поліетиленовому кульку. У покаянні не можна перейти межу, як і не має межі у прощенні. Наше я хоче зробити іншого своєю власністю, ідолом, копією. Доки в чоловіка та жінки не відкриються очі як у подорожніх до Емаусу і вони не відкриють один в одному Христа, їхній шлюб, навіть найпристрасніший, найрадісніший залишится лише союзом двох егоїзмів, потягів, потреб. Прощення означає, що ми приймаємо покаяння іншого, хай в яких би неприйнятних формах воно не висловлювалося. 
Прощення- це можливо найважча із заповідей шлюбного життя .

Якщо не має прощення, шлюб не завжди розпадається (діти, спільний дім, зовнішні обставини), але стає гніздом змій, яких кожен вирощує у своєму серці, й не має змій отрутніших за ті, що з часом зростають у благополучних зовні шлюбах.Ця отрута передається дітям, а ті несуть її далі в життя, а вбивається вона одним лише словом, одни жестом, однією усмішкою прощення. Що більшою є провина, то живодайнішим і таїнственніши стає подвиг прощення.
«Треба пам’ятати, - пише митрополит Антоній, -що єдиний спосіб дати людині розкритися уповні – це любити її; любити не за її чесноти…любити просто тому, що вона людина»
Нерозривний союз чоловіка із жінкою є приношенням себе в жертву іншому. 

Мабуть варто також пам’ятати, що в християнстві немає якогось золотого ключика на яким відкриваються і вирішуються усі заплутані ситуації. Такого, яки часто пропонується в популярних часописах.Євангеліє вчить лише «переміни способу мислення» чи, для початку, зміни погляду, що дивиться не лише на «скалку в оці брата твого», але й всередину, «на гріх, що живе в мені»(Рим.7). В сімї людина безпосередньо відкриває свої почуття, а при спосторонніх він скриває свій внутрішній світ…Сімейне середовище Богом дане, найбільш зручне для побудови нашого спасіння. В атмосфері сімї ми можемо найкраще боротися із своїми гріхами і недоліками, оскільки в сімї ми не соромимося бути такими, якими ми є насправді. Якщо в суспільстві людина лицемірно стримана, то в домашньому колі ми не ховаємо свого дійсного стану – він він вильється виявляючи свій гріховний стан словом, або вчинком. Тоді скритий гріховний свт виявиться і перед ближніми, і переднами. Таким чином людина, - при щирому бажанні і відкритості до питання свого спасіння - в сімї легше зможе побачити свою гріховність.
Якщо будемо уважні, то обставини, які нас оточують, стануть нашими провідниками, навчать нас покорі волі Бога, допоможуть в терпінні і любові пройти життєву дорогу і осягнути спасіння. Де б ми не були, завжди нас оточує можливість спасіння: в які б умови не поставило життя – завжди можемо духовно удосконалюватися . Наше життя при різних ситуаціях може стати дорогою, що веде до блаженства…Плекання внутрішнього життя здійснюється не в світі блискучих подвигів, а в повсякденній вірності Богу.

Запитання для ділення:
1.Як плекаю заповідь прощення у своїй сімї?
2. Чи сприймаю сімю як найкращу можливість спасіння, середовище духовного життя?


Категорія: 2009 р.Б. | Додав: Taras
Переглядів: 282 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 Владика Богдан   (17.11.2009 15:45)
Дорогий у Христі отче Михаїле!
Щиро гратулюю Вам і усім членам руху Назаретанських Родин створення цієї веб-сторінки! Сподіваюся, що вона стане новим поштовхом до розвитку цього цінного мирянського руху в нашій Церкві. Нехай Господь благословить Вас і усіх, хто спільно з Вами прагне освячуватися, наслідуючи убоге, слухняне волі Божій, покірне і молитовне життя Пресвятої Родини в Назареті!

+ Богдан


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017






Друзі сайту