Четвер, 28.03.2024, 18:36

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гости" | RSS Головна Бюлетні РНР Вихід

Меню сайту

Категорії розділу
2011 р.Б. [28]
2010 р.Б. [45]
2009 р.Б. [22]
2012 р.Б. [11]
Зустріч молоді [8]
2013 р.Б. [26]











Радимо прочитати



Форма входу

Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 45

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Бюлетні РНР
Головна » Файли » 2009 р.Б.

БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН №13
26.07.2009, 21:14
      БЮЛЕТЕНЬ РУХУ НАЗАРЕТСЬКИХ РОДИН
                     Київська Архієпархія УГКЦ  
                        №13 (від 30.06. 2009)


Бог любить тебе таким, яким ти є
Бог любить тебе таким, яким ти є. Цей вислів набуває безкінечної кількості значень у залежності від того, за кого ти себе вважаєш, яку маєш самосвідомість. В залежності від рівня правди, яку ти схвалюєш щодо себе. Як цю правду відкрити, а відкривши, прийняти – ось терен, на якому змагатимуться милосердя Господнє з гідрою пихи, що захищається в нас від правди.
Цей вислів правильний на сьогодні, на тепер. Та досить Богові відслонити шматочок глибшої правди, отої, м’яко кажучи, менш приємної, як одразу з’явиться проблема. І вислів Бог любить мене таким, яким я є, зазвучить інакше. Бо я інший, тож увесь вислів розкриває інший зміст. І про Бога теж каже інакше: Хто ж цей Бог, що любить таку убогу істоту, яку я відкрив власне сьогодні й перед схваленням якої я увесь здригаюся.
Бог любить тебе таким, яким ти є. Може, ти вважаєш себе порядною людиною, а може, необов’язково порядною, зате непересічною, яка має в собі щось неповторне, незвичне, хай навіть з ненайкращої матерії. Може, десь у глибині твого єства ховається переконання, що ти сам по собі щось означаєш для Бога. Тоді тобі здаватиметься, що ти хоч якось заслуговуєш на Його любов. Якщо ж з’явиться протилежний полюс, і ти відчуєш себе абсолютною посередністю, якоюсь жалюгідною звичайністю, або кимсь брудним, що геть вигорів, наче побачив у собі цілу безодню, то Божа любов може видатися тобі неможливою.
Якщо конфронтація правди про Бога з правдою про людину досягне значної глибини, то може викликати певний шок. „Відкриваючи силу Божої любові, наше серце дістає потрясіння від загрози гріха й гріховного тягаря" . Хіба не видаються шокуючими слова Ісуса про правду щодо св. Гемми Галгані: „Я хочу, щоб ти мені слугувала, бо ти найубогіша, найгрішніша з усіх моїх створінь" . Ту, яка отримала стигмати й часто зазнавала екстази, Ісус хотів утримувати в правді й тому переконував, що ніякої краси в ній немає. Гемма Галгані приймає слова правди про себе в світлі віри. Не захищається від них. Ці слова дозволяють їй повністю відкриватися на перетворюючу дію благодаті. Вони дозволяють Ісусові ніби заново створювати ту, яку Він вибрав. Створювати в правді. Промовляючи свої слова, Ісус хотів звільнити її від будь-яких слідів ілюзій, що вона є для нього кимсь. У цих словах немає місця для обману чи навіть спокуси величі. Ісус утримував її в правді. В подвійну правду про Бога й про людину в незвиклий спосіб заглиблюється притча про блудного сина. Вона розповідає, що Бог любить тебе у фактичній правді про тебе. Любить тебе таким, яким ти є, а не таким, яким повинен бути. Любить тебе разом з усім твоїм болотом, брудом, навіть підлістю. Але ти маєш зруйнувати п’єдестал пихи, щоб стати перед Богом у правді – голій, визнаній правді – що в цьому стані відгородження ти не зможеш Його любити, що ти повинен постійно приймати цю дармову любов, аж поки вона доконає в тобі цілковитої переміни. Отож потрібно ставати в правді, голій правді.
У такій голій правді стає перед батьком блудний син, таким, яким його увічнив Рембрандт, коли в хвилину зустрічі він не має нічого і знає, що не в змозі нічого дати батькові. Відомо, що він не любить батька, проте стоїть у правді, тобто погоджується обійтися без фальшування своєї ситуації. Фальшивий п’єдестал якось зруйновано. Син не хоче приховати, ким він є. Не шукає одежі, щоб прикрити голизну перед батьком, ані шапки, щоб накрити оголену голову – може, той син чимось заражений, може, був рабом. Може, пережив жах, невідомо який, бо нічого собою не являє, бо на ньому видно лише бруд і лахміття. Він не має нічого, крім одного – він у змозі дати батькові лише себе.
І тут людська логіка розминається з логікою Господньою. Богові залежить лише на тобі, а не на тому, що ти для Нього робиш. Для Нього важливо, щоб ти по можливості до кінця достояв на фундаменті правди, нічим її не закриваючи в якійсь омані, лицемірстві. Бо правда означає, що ти не маєш нічого, так само, як нічого не мав блудний син. А коли не маєш нічого, тоді – лише тоді – можеш отримати все. Так само, як блудний син, який не мав нічого, а отримав усе – найкращу одіж, перстень, сандалі, найщедрішу учту. Так само, як блудний син, ти можеш отримати все, коли ти босий, брудний, голий і нічого не маєш. Тоді Бог може віддати тобі всю свою лагідність. Стільки, скільки захочеш прийняти. Наскільки зруйновані перешкоди, що відділяють тебе від Єдиної Любові.
Пропозиції запитань для ділення :
1.Чи приходжу до Бога таким, який я є, з усією убогістю?
2. Чи вдячний Богу за відкривання правди?





Категорія: 2009 р.Б. | Додав: Taras
Переглядів: 506 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024






Друзі сайту